На Полтавщині перейменовують вулиці на честь «кримнашистки» Терешкової
На Полтавщині з ініціативи громадськості та Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) перейменовують топоніми, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. Зокрема, йдеться про вулиці на честь радянської космонавтки Валентини Терешкової — депутатки Верховної Ради СРСР VII — XI скликань, у 1971 — 1990 роках — члена ЦК КПРС, у 1974-1989 роках депутатки і членкині Президії Верховної Ради СРСР.
«Парадоксально, але факт: досі у Кобеляцькій, Машівській та Гадяцькій територіальних громадах всупереч декомунізаційному законодавству зберігалися вулиці, названі іменем депутатки Державної думи РФ Валентини Терешкової, яка голосувала за підтримку агресії Росії проти нашої держави і окупацію українського Криму. Тож, громадські активісти та УІНП звернулися на Гарячу урядову лінію Кабміну. Відтак, у селі Кишеньки вулицю Терешкової перейменовано на Горіхову, а у селі Калинівка на вулицю Вишнева», — сповістив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
За офіційним повідомленням Кобеляцького міського голови Олександра Копельця, у селі Кишеньки, що підпорядковане Кобеляцькій міській раді відбулася сходка мешканців. На ній селяни одноголосно запропонували нову назву «Горіхова». Тож згідно з рішенням сесії Кобеляцької міської ради 8-го скликання № 34 у цьому селі з’явилася вулиця Горіхова.
За офіційним повідомленням Машівського селищного голови Сергія Сидоренка, у селі Калинівка, що підпорядковане Машівській селищній раді теж провели зібрання жителів, на якій обговорювалася назва «Вишнева». Таким чином рішенням сесії Машівської селищної ради № 30/7-VIII у цьому селі вулицю Терешкової перейменували на Вишневу.
Як розповів Олег Пустовгар, також незабаром перейменують вулицю Терешкової у місті Гадяч: експертне середовище та Інститут нацпам’яті запропонували до розгляду депутатам історичну назву «Базарна» або на честь Климентія Квітки — чоловіка Лесі Українки, правника, засновника української музичної етнографії, музикознавця, помічника Генерального секретаря судових справ і заступника Міністра юстиції УНР у 1917–1918 роках, ініціатора створення Українського правничого товариства, за гетьманату Павла Скоропадського — керівника лексифографічної секції Комісії з питань правничої термінології, фундатора Кабінету музичної етнографії Всеукраїнській академії наук, в’язня комуністичного концтабору «Карлаг».
«Мешканці села Рудиків Біленченківського старостинського округу Гадяцької міської ради Миргородського району замість назви на честь Терешкової пропонують вулицю «Лісова», а на засіданнях Гадяцької міської топонімічної комісії та дорадчо-експертної громадської групи депутат Миргородської районної ради, ветеран російської-української війни Володимир Донос запропонував назву на честь першого українського космонавта Леоніда Каденюка»,- поінформував Пустовгар.
Як повідомили у Полтавському офісі Північно-східного відділу УІНП, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 1 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено назви вулиць, у яких використані імена осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії. Тож назви вулиць Терешкової підлягають обов’язковому перейменуванню.
«Перейменування топонімів, назви яких містять символіку комунорежиму, є обов’язком, а не правом органів місцевого самоврядування, і відповідна норма статті 7 вказаного закону не передбачає винятків щодо можливості не перейменування такого об’єкту топоніміки. Предметом громадського обговорення може бути виключно пропозиція нової назви, а не обговорення „доцільності“ її перейменування», — підсумував Олег Пустовгар.
Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського Інституту національної пам’яті.
Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського Інституту національної пам’яті.