Життя без сміття: як громади Полтавщини шукають своє місце на мапі поводження з відходами
На Полтавщині хочуть еволюційно змінити ставлення жителів до поводження зі сміттям. Адже за кількістю відходів і звалищ ми, на жаль, серед лідерів в Україні. Більшість громад вивозитимуть їх до сусідів. Лише одиниці готові облаштувати у себе сучасні полігони ТПВ і будувати переробні заводи.
«Сміттєві шляхи» на Полтавщині
Програма поводження з відходами, яку Полтавська обласна рада прийняла на 2017-2021 роки, не виконана. Через завершення реформи децентралізації змінився підхід до вирішення цієї проблеми і цьогоріч з’явиться оновлений документ. Регіональний план поводження з відходами до 2030 року розробляють спеціалісти ОДА та науковці з «Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка». Його реалізують згідно з глобальним проєктом «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля», що впроваджує товариство міжнародного співробітництва (GIZ) на замовлення уряду Німеччини.
Науковці з Полтавської політехніки та представники ОДА обговорюють Регіональний план поводження з відходами
Тим часом науковці та залучені експерти визначилися з основним сценарієм поводження з відходами. Згідно з ним громади розподілили по чотирьох кластерах (субрегіонах) — Полтавський, Лубенський, Миргородський, Кременчуцький. У кожному з них облаштують полігон ТПВ і переробне підприємство.
При цьому самі громади вирішують, якою буде їхня політика у цьому питанні. Є три варіанти.
Насамперед можна вивозити відходи до інших громад згідно з договором. На цьому рівні опинилася більшість ТГ, маленьких за територією та кількістю мешканців, а також із туристичним і рекреаційним потенціалом (Миргородська, Гоголівська, Градизька, Кам’янопотоківська, Ланнівська, Сергіївська тощо).
Другий варіант — облаштування сортувально-перевантажувальних станцій. Такі об’єкти з’являться за 20-30 км від паспортизованих полігонів ТПВ, де відбувається безпосередня переробка сміття. На станціях перед перевезенням його сортуватимуть і пресуватимуть. Цим шляхом можуть піти Котелевська, Машівська ТГ тощо.
Третій варіант для громад, які можуть дозволити собі полігонно-сортувальні комплекси. Їх облаштування коштує мільйони гривень, вимагає пристосованих майданчиків із жорстким дотриманням ДБН (державних будівельних норм).
Міста обласного значення та переробні заводи
На Полтавщині маємо шість міст обласного значення: Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород, Полтаву. Кожне з них має потенціал для будівництва потужних переробних підприємств. Розмови про це точаться останні 10 років, але будівництво не почалося ніде.
— Відповідно до Регіонального плану має з’явитися три сміттєпереробних підприємства: поблизу Полтави, Горішніх Плавнів, на території Лубенсько-Пирятинського кластеру. Й одне з переробки відходів тваринного походження, — зазначає заступник голови облдержадміністрації Євген Греков.
У Полтавському кластері Зіньківська, Котелевська, Опішнянська громади розглядають варіанти: лишитися тут чи приєднатися до відокремленого Гадяцько-Зіньківського підкластеру. Останній може функціонувати тільки як перехідний сценарій до моменту появи потужних переробних комплексів. У Полтавській ТГ повинне бути переробне підприємство, але поки що немає навіть меморандумів і погоджувальних документів.
На Макухівському сміттєзвалищі
— Лубенсько-Пирятинський кластер розпочинатиме з перехідного сценарію. Там буде два підкластери із двома регіональними об’єктами обробки сміття. Один такий буде у Пирятинській тергромаді. Лубенська шукає територію для розміщення переробних технологій. Оржиця й Хорол ведуть перемовини з останньою щодо міжмуніципального співробітництва. Ромоданівська громада має варіанти приєднання або до Миргородського, або до Лубенського кластеру. Але в майбутньому обидва підкластери мають знайти один спільний майданчик для розміщення переробного комплексу, — наголошує кандидатка технічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та природокористування «Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка» Оксана Ілляш, одна з розробниць Регіонального плану.
Також існує варіант двох підкластерів у Миргородському кластері — Лохвицького та Шишацького.
Кременчуцький кластер єдиний залишився у тих межах, які початково розглядали науковці. Майже всі громади Кременчуцького району висловили готовність до створення єдиного кластеру й транспортуванні відходів на майбутній сортувально-переробний комплекс у Горішніх Плавнях. Кременчуцька ТГ готова перетворити своє сміттєзвалище на полігон із сортувальною станцією. А Горішньоплавнівська громада має інвестиційну пропозицію щодо будівництва сміттєпереробного заводу з техніко-економічним обґрунтуванням, внесену двома мовами до спеціального каталогу ОДА.
Громади з райцентрами і відходи
Лохвицька ТГ на слуху через ефективне впровадження «сміттєвої реформи». За три роки громада виконала перший етап своєї власної програми щодо правильного поводження з відходами.
У Лохвицькій ТГ — один із найкращих способів вирішення сміттєвої проблеми на Полтавщині
— Маємо достатньо сміттєвозів і тракторів з причепами. Біля багатоквартирних будинків облаштовані контейнерні майданчики. Індивідуальні баки з кришками безкоштовно видаємо кожному домогосподарству приватного сектору після підписання договору з КП «Лохвиця-сервіс». Таким чином (з урахуванням новоприєднаних сільрад), 85% населення громади забезпечене ними. Вартість вивезення сміття у Лохвицькій ТГ — одна з найнижчих в області, 13 грн з особи. При цьому комунальники працюють беззбитково, — розповідає голова громади Віктор Радько.
Цьогоріч у Лохвицькій громаді починається другий етап «сміттєвої реформи» — облаштування сортувальної лінії та паспортизація полігону ТПВ. Буде і третій: жителі сортуватимуть сміття у себе вдома за допомогою кількох контейнерів. Його вже активно сортують у громадських місцях.
У Шишацькій ТГ оформлюють лінію для сортування пластику, пакувальних пакетів, паперу, скла на полігоні ТПВ. Його збудували за всіма правилами й відкрили ще 2018 року. Громада велика — практично весь колишній Шишацький район, тому питання більш ніж актуальне. Мешканці платять за вивезення відходів по 14,20 грн із людини, уклавши договір з КП «Техкомунбуд».
— У нас на меті ліквідувати стихійні сміттєзвалища, привчити людей сортувати сміття й платити за його вивезення, — підкреслює голова Шишацької ТГ Олександр Тутка.
Сортувальна лінія у Шишацькій ТГ уже встановлена
Варто зазначити, що Лохвицька та Шишацька ТГ поки що не готові приймати сміття з інших громад області. Враховуючи їх досвід, зрозуміло, чому в Миргородському кластері існуватимуть Шишацький та Лохвицький субрегіони.
Громади без райцентрів і відходи
Коломацька та Великосорочинська — приклади маленьких/туристичних громад, де немає сенсу розміщувати сміттєпереробні потужності. Обидві мають по два комунальних підприємства через те, що такі були у приєднаних селах. КП «Коломак» вивозить відходи на сміттєзвалище у Макухівці, для мешканців це безкоштовна послуга. За словами керівництва громади, саме такий підхід дозволяє уникати стихійних сміттєзвалищ. У Великосорочинській громаді комунальникам дуже допомагають сільгосппідприємства. Проте, ясно, що так не триватиме завжди. Підприємство у Великих Сорочинцях бере за вивезення відходів 15,30 грн з особи щомісячно (поки що тільки в цьому селі).
Не тільки аграрії допомагають селам. Спеціалізовану техніку для роботи на звалищах Машівської, Сенчанської, Лохвицької, Опішнянської громад надає газовидобувне підприємство, що працює на їхній території.
Представники газовидобувної компанії допомагають Опішнянській ТГ підгортати сміття
Опішнянська ТГ має санкціоноване сміттєзвалище з окремими місцями під органічні та неорганічні відходи, власний сміттєвоз. СКП «Благоустрій-Опішня» розробило та встановило спеціальну схему руху та таблички, куди викидати сміття, а також камеру спостереження від сонячних батарей. На території громади встановили контейнери для пластику та скла, визначили пункти збору відпрацьованих батарейок, ламп і термометрів.
Є й інший підхід. Білоцерківська ТГ повністю покладається на розробників Регіонального плану. Сміття збирає відділ з благоустрою, при цьому населення за вивезення не платить. Громада не має спеціалізованого КП. А те, яке було у Рокитнянській сільраді, ліквідували після приєднання. На думку голови громади Івана Лещенка, утримання комунальників у цьому випадку — справа занадто дорога.
Про перспективи
Науковці з «Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка» нині працюють над звітом щодо СЕО — стратегічної екологічної оцінки. Це новий інструмент реалізації екологічної політики, пов’язаний з Регіональним планом поводження з відходами. Адже легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування ініціативи, ніж виявляти та виправляти їх під час її впровадження.
Немає сумнівів у тому, що Полтавщина скоро отримає новий документ щодо поводження з відходами. Тим не менше залишається відкритим питання: як саме впроваджуватиметься Регіональний план і де врешті-решт з’являться сміттєпереробні заводи.
