Стажуйся, щоби працевлаштуватися: як полтавські роботодавці та виші впроваджують дуальну форму освіти
76% опитаних роботодавців вважають державно-приватне партнерство у сфері освіти ефективним. Дуальну форму здобуття освіти активно використовують у сфері видобутку вуглеводнів. Полтавщина — не виняток: у нас є успішні приклади співпраці вишів і компаній.
Дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання навчання в освітніх закладах із навчанням на підприємствах, де студенти проходять виробничу практику. У такий спосіб молодь набуває кваліфікацію, як правило, на основі договору між вишем та компанією.
Для Міністерства освіти й науки України дуальна освіта — у пріоритеті.
Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет
— Уже третій рік поспіль впроваджується дуальна освіта в Україні. Вона передусім підходить закладам професійної освіти. У 2019–2020 навчальному році за програмою дуальної освіти підготовлені майже 12,5 тисяч випускників у кооперації з промисловими та іншими підприємствами, — зазначає міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.
Не кожен фах можна вивчати «дуально». Правила диктує економіка: розвиток індустрії веде до попиту на працівників. Саме тому дуальна освіта останніми роками активно впроваджується в нафтогазовидобувній сфері: зростання видобутку та нові проєкти компаній вимагають, щоб українські виші випускали більше висококласних фахівців.
Роботодавці й освітяни зацікавлені у взаємовигідній співпраці
Полтавщині є чим пишатися в освітній сфері. Національний університет «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка» — в авангарді дуального навчання на Лівобережній Україні.
Співпрацюють, зокрема, з представниками нафтогазового комплексу. Наприклад, зі СП «Полтавська газонафтова компанія».
— Практику на підприємстві проходять студенти, які навчаються на спеціальностях «Нафтогазова інженерія та технології», а також «Технології захисту навколишнього середовища». З ПГНК співпрацюємо давно. Газовидобувники відкриті до партнерства, а деякі наші випускники вже працюють у компанії, — розповідає старша викладачка кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка» Юлія Чухліб.
Старша викладачка кафедри прикладної екології та природокористування Полтавської політехніки Юлія Чухліб
Полтавська газонафтова компанія відповідально ставиться до роботи зі студентами, активно залучає їх до виробничого процесу.
— За два тижні стажування, що відбувалося в лютому цього року, ми ознайомилися зі структурою ПГНК, вивчили документи-погодження щодо екології, побували на базах компанії, розташованих на Полтавщині. Підприємство дуже відкрите. Якщо випаде нагода, я хотіла б працювати там, — ділиться студентка спеціальності «Технології захисту навколишнього середовища» Анастасія Книш.
Студентка спеціальності «Технології захисту навколишнього середовища» Полтавської політехніки Анастасія Книш
У СП ПГНК співпрацю з Полтавською політехнікою вважають важливим елементом розвитку нафтогазової галузі. Спільно прагнуть підготувати першокласних фахівців.
— Така співпраця обопільно вигідна. Адже рівень студентів Полтавської політехніки, які приходять до нас на практику — досить високий. Спершу ми навчаємо їх, а потім, коли з’являються профільні вакансії, запрошуємо на роботу, — говорить юрисконсультка ПГНК Людмила Хоміч.
Юрисконсультка Полтавської газонафтової компанії Людмила Хоміч
За схожими принципами діють і у компанії ДТЕК Нафтогаз. Сумлінним студентам тут теж раді й готові працевлаштовувати. Крім професійних якостей, важливо, аби випускники підтримували цінності компанії.
— Основу виробництва складають інженерні спеціальності: електромонтери, механіки, фахівці з автоматизації та метрології, спеціалісти з розроблення родовищ і видобутку газу. Також серед потрібних професій — геологи й буровики. Є й вужчі напрями, на які є попит, наприклад, фахівець із 3D-моделювання родовищ, — говорить керівниця відділу з управління персоналом ДТЕК Нафтогаз Анна Павліон.
Кандидати, які хочуть працевлаштуватися в ДТЕК Нафтогаз, проходять конкурсні випробування, де перевіряються теоретичні знання, практичні навички, володіння професійними компетенціями. Для деяких посад важливий попередній досвід роботи, а деякі підходять для випускників без досвіду.
Фото: Остап Ходак на промислах ДТЕК Нафтогаз
Головний спеціаліст із комунікацій ДТЕК Нафтогаз Остап Ходак починав кар’єру в компанії ще в студентські роки. Закінчивши третій курс Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу, подав заявку на практику в компанії. Пройшовши співбесіду, потрапив на місячне стажування.
— На території виробничого об’єкта я не тільки працював оператором із видобутку газу, але й жив там у спеціально облаштованому вагончику, — згадує тодішню стажистську романтику Остап Ходак.
Закінчивши магістратуру, Остап працевлаштувався до ДТЕК Нафтогаз. Перший рік працював у Полтаві оператором із видобутку нафти й газу. Потім змінив профіль і став головним фахівцем із комунікацій.
— Важливо, що ДТЕК Нафтогаз дає кожному працівнику змогу розвиватися і знайти себе. Кожен напрям має свої плюси й по-своєму цікавий, — зазначає Остап Ходак.
В Україні планують організувати центри дуальної освіти
В Україні 217 закладів професійно-технічної освіти застосовують дуальну форму навчання. Але 17% студентів залишаються непрацевлаштованими. Одним із напрямів підвищення якості підготовки робітничих кадрів є створення навчально-практичних центрів галузевого спрямування. Це осередки, де учні можуть опанувати практичні навички на сучасному обладнанні, а працівники — підвищувати кваліфікацію. На їх створення виділили 100 млн грн.
— Важливим напрямом сьогодні є технічна освіта. Упродовж останніх років про неї фактично забули й майже зруйнували. Як наслідок, сьогодні Україні катастрофічно бракує кваліфікованих кадрів. Тож спільно з представниками закладів професійно-технічної освіти ми розробили стратегію її розвитку до 2023 року, — розповів Сергій Шкарлет.
2020 року МОН дослідило позицію роботодавців щодо дуального навчання. 76,5% опитаних вважають державно-приватне партнерство у сфері освіти ефективним.
Інфографіка. Оцінка роботодавцями актуальності державно-приватного партнерства у сфері освіти
Досвід Євросоюзу свідчить, що 70% всіх випускників дуальних програм залишаються в компанії, де проходили навчання. Деякі випускники займають керівні посади.
В Україні перший випуск експериментальних груп учнів професійно-технічних закладів також показав позитивні результати: майже 97% випускників відразу працевлаштувалися, а якість професійної підготовки зросла на 12–17%.
Якщо розвиватимуться ключові галузі, модель дуальної освіти в Україні приживеться
Серед інших підприємств, які відкривають двері студентам полтавських вишів у рамках дуальної форми освіти та виробничої практики АТ «Укргазвидобування», Geo Alliance Group та деякі міжнародні сервісні компанії.
На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» постійно відбуваються курси підвищення кваліфікації працівників нафтогазових компаній, студенти беруть участь у заходах із топменеджерами та провідними фахівцями галузі. До освітнього процесу долучаються досвідчені виробничники, проводиться незалежне оцінювання професійної підготовки студентів за галузевим рейтингом «Ньюфолк».
Досвід Полтавської політехніки й уже згадане нами дослідження МОН показують, що роботодавці й освітяни зацікавлені впроваджувати дуальну освіту. Але цьому можуть завадити економічні чинники. Дуальна форма навчання працюватиме лише в тому випадку, якщо розвиватиметься економіка. У випадку з нафтогазовою освітою все залежить від того, скільки власного видобутку буде в Україні найближчими роками.
