Жінкам тут місце: гендерна політика у видобувній галузі України

Шлях до гендерного паритету в енергосекторі України

Гендерна ситуація на енергетичному ринку України далека від балансу. За останніми даними дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України, 2017 року у добувній промисловості України було 24,3% жінок, у постачанні енергоносіїв — 32,8%, а загалом в усіх галузях економіки — 54%. Дослідження проводили за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ — Україна та за активного сприяння ГО «Жіночий енергетичний клуб України» й Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

Інфографіка. Середньооблікова кількість жінок-працівників за видами економічної діяльності в 2017 році в Україні

Структура зайнятості в енергетиці характеризується і суттєвим гендерним розривом у розрізі професій. Жіноча праця в видобувному секторі рівномірно розподілена між такими кваліфікаційно-професійними групами, як «професіонали», «фахівці», «робітники з обслуговування, експлуатації й контролю за роботою технологічного устаткування» та «найпростіші професії». Протягом 2013-2017 років практично в 1,5 рази зросла кількість зайнятих жінок у цих напрямках.

— Якщо розвивається сектор економіки, то відбуваються структурні зрушення на ринку праці. З’являється більше робочих місць, які мають запропонувати зокрема і жінкам. Але ми стикаємося з тим, що ринок праці має потреби, а ринок освітніх послуг не може забезпечити робочою силою, — зазначає гендерна спеціалістка USAID Проєкту енергетичної безпеки Юлія Галустян.

Виразним «полюсом» зайнятості чоловіків залишається професійна група «кваліфіковані робітники з інструментом». Незважаючи на те, що протягом 2013-2017 років частка зайнятих у цих професіях чоловіків скоротилася з 49 до 40%, розподіл чоловічої зайнятості залишається помітно більш нерівномірним, ніж у жінок.

Чому досі маємо гендерний дисбаланс у галузі?

До бар’єрів, що стримують можливості жінок в енергетиці, відносяться брак працівниць із освітньою підготовкою у профільних галузях (наука, технології, інженерія, математика), а також деякі стереотипи: «непривабливі» умови праці, що можуть перешкоджати виконанню сімейних обов’язків (віддаленість робочих майданчиків, негнучкість робочих графіків), вплив гендерних ролей, культурних і соціальних норм, відсутність гендерно-чутливих підходів до практики найму та гендерних цілей розвитку компаній.

Гендерна спеціалістка USAID Проєкту енергетичної безпеки Юлія Галустян

На заваді гендерного паритету у видобувній галузі стоїть і заборона жінкам займатися певною діяльністю. Наприклад, їм заборонено займати деякі посади в сфері геологорозвідувальних робіт, видобутку нафти і газу та інших видів економічної діяльності. Причина — важкі і небезпечні умови праці.

— Я вважаю, що таким (забороненим і небезпечним — ред.) професіям не місце у нашому житті. Умови праці мають бути однаково безпечними для всіх. Держава, роботодавці, всі причетні мають зробити умови роботи прийнятними і для чоловіків, і для жінок, — переконана Юлія Галустян.

Успішні жінки завойовують галузь

— Маю велике коло спілкування з чоловіками в енергетиці і бачу, як змінюється їхня позиція щодо ролі гендеру в енергетиці. Іноземні колеги запроваджують гендерні квоти щодо управлінських посад. І це дуже важливо для ухвалення зважених рішень. Я особисто відстоювала гендерні квоти у наглядових радах державних компаній і банків. Сподіваюся, що ця ініціатива розвиватиметься й надалі, — каже директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ТОВ «Оператор ГТС України» Ольга Бєлькова.

Прикладами успішної інтеграції жінок у видобувну галузь може похвалитися і компанія ДТЕК. З 2013 року тут на 20% збільшилася кількість жінок, які займають керівні посади.

— Ми готові руйнувати стереотипи про так звані «чисто чоловічі» професії чи сфери діяльності, або про те, що чоловіки на керівних посадах є ефективнішими за жінок. Цьогоріч плануємо робити програму адаптації, наприклад, щоб жінка у декреті не випадала з професії, — говорить керівниця з міжнародних зв’язків ДТЕК Юлія Бурмістренко.

Менеджерка з регуляторної политики ДТЕК Нафтогаз Юлія Боржемська

Хоч більшість працівників виробничих активів ДТЕК Нафтогаз і чоловіки, у керівній компанії ДТЕК Нафтогаз 52% співробітників — жінки. Вони зайняті в сферах геології, економіки та фінансів, екології, права, енергетики і зв’язків з громадськістю — і на рядових, і на керівних посадах.

— У нас в пріоритеті професіоналізм, результативність, готовність розвиватися, вчитися й адаптуватися до швидких змін, що відбуваються в світі. Ми приділяємо велику увагу розвиткові всіх співробітників. Вони самостійно можуть обрати щорічні програми для професійного розвитку, а також отримати вищу освіту за спеціальністю в нафтогазовій галузі, — стверджує менеджерка з регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз Юлія Боржемська.

На її думку, чоловіки і жінки іноді мають дещо різні погляди на питання, а тому добре доповнюють один одного в прийнятті збалансованих рішень. Так, у ДТЕК Нафтогаз жінки керують HR і юридичним напрямками. Посада виконавчого директора в компанії теж займає жінка — Наталія Гребенюк.

Успішних кейсів жінок, які будують кар’єру у видобувній галузі — чимало. Наприклад, в. о. директорки з управління персоналом Полтавської газонафтової компанії Олена Чернецька розповідає: у компанії створені сприятливі умови для кар’єрного розвитку як чоловіків, так і жінок.

— За останні пів року відбулися шість призначень жінок на відповідальні посади. Зокрема, я очолила відділ управління персоналом. Проте, ми вважаємо, що гендерна рівність не досягається тільки регламентом і кількістю заходів. Це — встановлені правила і моделі поведінки в корпоративному житті і в кадровому менеджменті. І все це є у нашій компанії, — говорить фахівчиня.

Втім, Олена Чернецька відзначає: у Полтавській газонафтовій компанії дуже мало жінок-фахівчинь із технічних спеціальностей. Можливо, через те, що багато хто думає, що газовидобувна галузь — не для жінок.

— Я би порадила жінкам боротися з упередженнями і не боятись здобувати технічну освіту. Боріться із стереотипами, що це — не для жінок, — говорить Олена Чернецька.

А що у світі?

Хоча частка жінок у цьому секторі повільно зростає, вони досі становлять лише 20-25% усіх зайнятих у нафтогазовій промисловості індустріально розвинених країн. Жіноча зайнятість дотепер мало пов’язана з технічними посадами.

Міжнародні дослідження доводять, що гендерне різноманіття здатне забезпечити компаніям переваги сталого розвитку. Все — завдяки поліпшенню внутрішньої координації робочих процесів, підвищенню продуктивності праці та розширенню використання інновацій.

Генеральний директор АТ «Укргазвидобування» Олена Кобець (Група Нафтогаз) зазначає:

— Сьогодні всі без винятку міжнародні газовидобувні компанії зацікавлені в збільшенні кількості жінок серед своїх співробітників, хоча ще недавно ця галузь вважалася «чоловічою». Адже гендерний баланс — вже не просто тренд чи данина моді, а одна з перевірених складових підвищення ефективності роботи будь-якого бізнесу. Нафтогаз дотримується такої ж позиції. Зараз в компаніях Групи працює близько 24% жінок, і це вагомий показник для України. У топ-менеджменті Нафтогазу кількісне співвідношення чоловіків і жінок вже становить 50 на 50%.

Оцінки вказують також на підвищення обсягів продажів, зростання ринків і прибутків корпорацій за умови більшого залучення жінок. Нарешті, розрахунки в країнах BRICS (Бразилія, Російська Федерація, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка) показали, що скорочення розриву у рівні зайнятості жінок і чоловіків може до 2030 року на 20% збільшити дохід у розрахунку на душу населення. Тож ключовим принципом розвитку галузі має бути дотримання рівних можливостей у доступі до робочих місць і посад різного рівня, а також справедливий розподіл результатів діяльності компаній.

Тарас ПОХИЛЬКО