«Полтаватеплоенерго»: До чого призведе латання «боргових дірок» Нафтогазу коштом місцевих бюджетів та рядових українців?
Через стрімке зростання вартості енергоносіїв та послуг з їх розподілу, що відбулися па початку цього року, упродовж останніх кількох тижнів країною прокотилися кілька хвиль тарифних «майданів». Не обійшли вони і наше місто. Щодо фахової оцінки ситуації на ринку енергоносіїв для надання комунальних послуг населенню та перспектив штучного втримання на плаву НАК «Нафтогаз України» за рахунок згортання соціальних програм по всій країні, читайте у матеріалі нижче.
Тематика різкого зростання вартості енергоносіїв та послуг із їх розподілу, без перебільшення стала темою № 1 для обговорення у ЗМІ, соціальних мережах та інших інтернет-майданчиках нашої країни. Багато експертів намагалося дати свою оцінку ситуації, що склалася. Але, на наше переконання, найвдалішим вийшов аналіз ситуації та передумов її виникнення у одного із провідних ділових інтернет-видань України UBR.ua. Авторам вдалося не лише фахово і багатогранно висвітлити становище галузі, але й зробити це мовою зрозумілою не лише для фахівців. Отже, до першоджерела...
Мінрегіон запропонував повісити збитки монополіста на місцеві бюджети. Лікарні залишаться без підтримки
Поки держава лихоманить від бюджетної кризи, а медики погрожують страйками через недофінансування, поки влада всюди вишукує можливості отримати позики і кредити для виживання країни, НАК «Нафтогаз України» (далі — Нафтогаз або НАК) продовжує шукати крайніх, хто оплатить його піраміду неіснуючих боргів.
Цього разу повісити недоїмки по штрафам та пені за борги на газовому ринку хочуть на місцеві бюджети. Такий варіант пропонує законопроект, анонсований Мінрегіоном.
Експерти вважають, що така ініціатива перенаправить надходження від ПДФО на місцях в утробу Нафтогазу і збанкротить місцеві бюджети. Це призведе до повного розвалу боротьби з пандемією в регіонах, адже саме місцева влада, що забезпечує роботу лікарень, прийняла на себе перший удар Covid-19.
Але навіть розграбування регіональних «криївок» і банкрутство Covidних лікарень не дозволить залатати гігантську діру в бюджеті Нафтогазу.
Готуються до найгіршого
Міністерство розвитку громад і територій України запропонувало свій варіант вирішення проблеми боргів підприємств теплокомуненерго (далі — ТКЕ) перед Нафтогазом за газ, поставлений для вироблення тепла для населення.
Сума заборгованості досягла «космічних» 35 млрд грн, що еквівалентно загальному обсягу спожитого в 2019 році газу всіма ТКЕ, які, власне, споживають 25% всіх поставок Нафтогазу.
Мінрозвитку пропонує реструктуризувати ці борги на період у 5 років під гарантії місцевої влади. За словами заступника міністра Наталії Хоцянівської, таке рішення викликане відкриттям ринку природного газу, яке само по собі стало викликом для підприємств ТКЕ.
«Ринок природного газу — це нові виклики для підприємств теплопостачання. Маючи сьогодні ряд невирішених питань, перехід на ринкові умови поставок газу може негативно позначитися на підприємствах галузі. Тому готуватися до цього потрібно вже сьогодні», — так оцінила законопроект Хоцянівська.
Боржники нікому не потрібні
Тривога міністерських чиновників цілком обґрунтована. До 1 травня підприємства ТКЕ отримують блакитне паливо від Нафтогазу за твердою ПСО-ціною, визначеною Кабміном. Але після того, як дія ПСО (публічних спеціальних обов’язків) закінчиться, газ тепловики будуть купувати на ринку. Проблема в тому, що газові трейдери, яких вже кілька десятків, не готові ставати постачальниками для комунальних підприємств-боржників.
«Ситуація, що склалася фактично позбавляє оборотних коштів підприємства, які задіяні в аналогічному ланцюжку. А означає, робить неможливим безкоштовний відпуск енергоносіїв. Все це призводить до зростання ризиків припинення поставок газу та інших енергоносіїв, зокрема, теплової енергії і гарячої води», — вважає провідний експерт центру Разумкова Максим Бєлявський.
Назад шляху вже немає, реформа газового ринку запустила незворотні процеси. І щоб не допустити негативного сценарію, Мінрегіон якраз і пропонує борги ТКЕ перед Нафтогазом реструктуризувати під гарантії місцевої влади.
Фіктивні борги
Нюанс в тому, що ці колосальні борги існують тільки на папері, а на ділі у них немає джерела покриття. Так як сформувалися вони через державного регулювання цін і встановлення збиткових для компаній тарифів.
«Ці борги з’явилися в результаті регуляторного розриву. Ціна на газ зростала миттєво, але тариф підвищити відразу було неможливо, спочатку потрібно пройти громадські обговорення обґрунтованості їх підвищення, довгий процес затвердження НКРЕКП. Такий регуляторний розрив міг досягати шести місяців», — пояснює директор Центру аналізу і розробки законодавства Асоціації міст України Ярослав Рабошук.
При цьому, уточнюють експерти, кошти тепловиків вимивалися через діючі на підприємствах ТКЕ розподільчі рахунки. Формально вони належать підприємствам ТКЕ, але фактично ними керує Нафтогаз, який оплати населення комунальникам перекидає на свої рахунки, де оформляє їх не як погашення тіла боргу, а як оплату штрафів і пені. Тіло ж боргу за газ на підприємствах продовжує висіти непідйомним тягарем.
Подібні схеми фіктивного зростання боргів — небаланси, маніпуляції з номінаціями та ін. — монополіст (НАК «Нафтогаз України») задіяв на всьому газовому ринку, який в цілому заборгував Нафтогазу понад 110 млрд грн.
«Які основні причини: стрімке накопичення заборгованості за спожитий газ перед НАК; проблематика небалансів газу; відсутність належного обліку природного газу та інших енергоносіїв; занижені тарифи як на відпуск тепла, так і на розподіл природного газу», — перераховує Максим Бєлявський.
Скаржаться на низькі тарифи
Президент міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсеній Блащук називає ситуацію, яка зараз склалася в галузі, «рекетом підприємств, які не можуть себе захистити». Адже накопичення боргів підприємств ТКЕ і ТЕЦ за газ сталося з причин заполітизованого і віддаленого від економічних реалій державного регулювання, починаючи з 2016 року.
Щомісяця цю патову ситуацію, впевнені в асоціації, погіршують збитково низькі тарифи на тепло і гаряче водопостачання, а також накопичення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги.
«Дорегулювалися до того, що заборгованість на 1 вересня 2020 року досягала 25 млрд грн, і це тільки по тепловикам без штрафних санкцій», — говорить Арсеній Блащук.
Всього ж борг ТКЕ перед Нафтогазом навіть більше, ніж порахував Мінрегіон, кажуть в Центрі економічного відновлення, і реально становить 44 млрд грн. При цьому заборгованість населення за поставку і розподіл природного газу, за даними Держстату, на початок листопада 2020 року складала 22,4 млрд грн.
«У цей опалювальний період наші підприємства входили складніше, ніж усі інші роки. Нам складно працювати на відкритих ринках електроенергії та природного газу, оскільки собівартість нашого тарифу вище за ринкову ціну. Тарифи на теплову енергію для населення до цих пір залишаються на рівні 2019 року, причому розраховані вони на основі показників 2012 року», — говорить президент асоціації «Укртеплоелектроцентраль» Олена Кондратенко.
У минулому році, підкреслює вона, компанії асоціації отримали понад 1 млрд збитків тільки від роботи з ринком електричної енергії. Маючи зобов’язання не припиняти теплопостачання населення в зимовий період в умовах хронічної кризи неплатежів, з одного боку, і заблоковані рахунки через необхідність сплати штрафів та пені за тим самим погашеним боргами перед Нафтогазом — з іншого, підприємства ТКЕ виявилися цієї зими на межі закриття.
НАК проштовхує своє рішення
У Раді ще влітку готувалися до списання боргів на ринку газу подібно до тієї процедури, яка вже була проведена на оптовому ринку електричної енергії — таке рішення пропонував законопроект № 3800-1 за авторством заступник голови комітету з питань енергетики і ЖКГ послуг Олексія Кучеренка. Документом передбачено аудит боргів і списання тих з них, які утворилися за рахунок штрафів і пені.
Однак у відплату йому, головою газового підкомітету Андрієм Жупаніним був запропонований законопроект-конкурент № 3800, який торпедує це списання. Пізніше з’ясувалося, що законопроект Жупаніна насправді був написаний в Нафтогазі — про це свідчать властивості файлів законопроекту, завантажених на сайт Ради. У парламенті спалахнув скандал.
«На комітет прийшов Герус (глава комітету з питань енергетики і ЖКГ Андрій Герус — ред.) І сказав: будемо робити з цих двох спільний законопроект зі списанням боргів. Комітет повинен був зібратися з цього приводу ще в вересні, але так, із якихось причин, і не зібрався», — розповів UBR.ua джерело в Раді.
Можна припустити, допускають учасники ринку, що зволікання пов’язані якраз з інтригами Нафтогазу, який поставив собі за мету будь-яким шляхом зірвати процес списання фіктивних боргів. І пропозиція Мінрегіону повісити борги на місцеві бюджети, можливо, теж пов’язано з активністю усюдисущого НАКу. Втім, самі місцеві влади аж ніяк не в захваті від такої ініціативи.
Банкрутство міст
У структурі тарифів ТКЕ грошей на виплати штрафів і пенею Нафтогазу не передбачено, тому гарантії місцевої влади на ділі означають, що борги будуть погашені з місцевих бюджетів.
«Чому місцеві бюджети повинні оплачувати віртуальні борги, що виникли через Нафтогаз, Кабмін і НКРЕКП? Якщо все-таки такий закон буде прийнятий, то погашатися такі борги будуть за рахунок найманих робітників, так як основна стаття доходів місцевих бюджетів — це ПДФО. Але 35 млрд грн — дуже велика сума, якщо її повісять на місцеві бюджети, то це призведе до їх банкрутства. Борги із штрафів та пені необхідно списати, а Нафтогаз — як паразита на ринку — ліквідувати», — впевнений економічний експерт Юрій Гаврилечко.
При цьому надходження до місцевих бюджетів і так через коронакризу істотно впали. Тобто, щоб покрити віртуальні борги перед Нафтогазом, місцевій владі доведеться спустошити всі свої запаси. Щоправда, вилучених коштів навряд чи виявиться досить для погашення всіх боргів.
«Стягнути всі ці борги з місцевих бюджетів буде нереально, адже 80% з них — це захищені статті: зарплати бюджетників і комунальних послуг. А якщо будуть стягувати по суду залишилися 20%, то цих грошей не вистачить на оплату боргів перед Нафтогазом», — упевнений Ярослав Рабошук.
Covidні фонди
Навіть решту 20% місцевих бюджетів відіграють ключове значення в боротьбі з пандемією, яка нахлинула другою хвилею, а Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує вже і третю хвилю Covid-19.
«Органи центральної влади — МОЗ, НСЗУ виявилися неповороткі, в регіони гроші йшли із запізненням. І перший удар Covid-19 взяли місцеві бюджети. Саме вони закуповували обладнання для лікарень, ті ж ШВЛ, саме вони виплачували надбавки медикам. Якщо оплата комунальних послуг лікарень є захищеною статтею, то купівля обладнання, ремонти і підготовка лікарень — незахищені», — підкреслює Ярослав Рабошук.
Крім того, уточнює експерт, місцеві бюджети іноді брали на себе і ті статті витрат, які відносяться до витрат центрального бюджету, поки гроші з центру йшли по інстанціях через області. Тепер же фактично Мінрегіон своїм законопроектом всі ці «Covidні фонди» регіонів знімає з фронту боротьби з Covid-19 і направляє на затикання дірок в бюджеті Нафтогазу, який у цьому році демонструє феноменальні збитки.
«Пан Коболєв і його ідеологічне оточення, і НАК „Нафтогаз“, вони все будуть робити, щоб на весну правдами чи неправдами провести це: є борги у міста за газ з боку теплокомуненерго — в безакцептному порядку з міського бюджету списати і повернути. Вони цю ідею вже кілька років лобіюють. Тому, якщо мерам пояснити, що збираються з бюджету місцевого забирати ці гроші в безакцептному порядку, то може вони трохи схаменуться. вони ризикують залишитися без грошей», — вважає перший заступник голови комітету Ради з питань енергетики і ЖКГ послуг Олексій Кучеренко.
