«Стриптиз» на свердловині
Ніщо не вічне, всі механізми рано чи пізно ламаються. Так 18 листопада минулого року трапилося й з артезіанською свердловиною у селі Крута Балка колишнього Новосанжарського району. І цю, здавалося б, першочергову і критичну проблему, місцева влада вирішувала майже два місяці. Результат — халтурний ремонт свердловини, на який спеціалісти не дають довгострокових гарантій.
Драбинівська свердловина
В Крутій Балці дві водонапірні вежі. Але поломка однієї з них і зупинка водогону залишила без води мешканців кілька кілометрової вулиці Набережної та провулку Уютного. У багатьох не працювали котли опалення, не вмикалися водонагрівні колонки. Відповідно, якщо у водогоні відсутня вода, то про пральні машини теж довелося забути: гріли воду в каструлях, прали у ночвах і тазиках або просилися з пранням до родичів чи односельців.
— Десять років тому ми, мешканці Набережної та Уютного, — обурюється Юрій Дядіченко, — власним коштом проклали 5 кілометрів водогону, закопали чималі кошти. Майже два місяці труби були без води, вони псуються. Навіть не уявляю, що могло б бути, якщо, не дай Боже, вдарили б морози. Маю намір навесні бурити власну свердловину на обійсті, щоб не залежати від сільської влади. Бо люди в селах не потрібні нікому — ні державі, ні місцевим чиновникам, ні місцевим олігархам.
Потерпілі з Крутої Балки, обурені бездіяльністю сільської влади, на початку грудня 2020 року звернулися в Драбинівську сільраду, яку з 17 листопада очолює Тетяна Лєскова, вимагаючи рішучих дій з ліквідації аварії. Однак спливав тиждень за тижнем, а води так і не було.
Спільне українсько-британське підприємство «Полтавська газонафтова компанія» дізналося про проблему селян і без будь-яких умов запропонувало спонсорську допомогу на відновлення свердловини. 18 грудня їхня пропозиція обговорювалася на сесії Драбинівської сільради. На ній Галина Берлим — помічниця Юрія Лебедина, керівника й власника найбільшого роботодавця в Драбинівці та Крутій Балці — ТОВ «Чиста криниця», виступила проти прийняття допомоги. Питання про спонсорство розглянули на засіданні депутатських комісій 21 грудня, але рішення також не прийняли.
— Через кілька годин суперечок про очевидне, — розповідає депутатка Ліна Остапченко, — на засіданні комісій 21 грудня таки ухвалили рішення, щоб комунгосп уклав тристоронню угоду між ним, ПГНК та потенційним підприємством-підрядником СУСТР-19, прийняв спонсорську допомогу й наступного дня розпочав ремонтні роботи. Та коли зранку я зателефонувала до начальника комунгоспу Драбинівської сільради Володимира Сенченка й запитала, чи працює вже підприємство-підрядник, він відповів, що ні, що все за ніч «переграли». Подзвонила Тетяні Лєсковій з тим же запитанням, на що вона відповіла: «А ви хіба забули, що на комісії ви проголосували винести питання про свердловину на наступну сесію?» Тобто, Лєскова запустила питання свердловини по довгому бюрократичному колу і їй байдуже, що люди понад місяць страждають через відсутність води! Фальсифікація — «хороший» початок діяльності! Чого ж далі чекати від такого очільника громади?!
Приклад Драбинівки показав, що такі елементарні речі, як здоровий глузд, раціональний підхід до використання коштів, вболівання за інтереси виборців тут не працюють. Тут сповідують якісь зовсім інші цінності. Особливо це стало зрозуміло на сесії 24 грудня, на якій сільський голова Тетяна Лєскова довго пояснювала, що вона не дає «добро» благодійникам, бо ще не вивчила їхні установчі документи й не знає, що це за компанія-спонсор.
Можна зрозуміти, коли спонсор хоче знати, кого він обдаровує фінансами чи матеріальними ресурсами. Але щоб отримувач вимагав документи від благодійника?! І коли на цій же сесії знову поставили на голосування питання про прийняття благодійної допомоги від газовиків, то «за» було лише 7 голосів. А 11 депутатів без пояснення мотивів «утрималися».
— У нас уже не один рік якось не складаються стосунки з Драбинівською сільрадою. То попередній сільський голова надсилає нам листа з вимогою перерахувати 75 млн грн, то через деякий час ця сума зменшується до 10 млн грн. Ми офіційно пояснюємо, що як соціально відповідальний бізнес готові надавати чималі суми громадам, на чиїх територіях працюємо, але не просто на банківський рахунок сільради, а на конкретні проєкти. Однак, на жаль, розуміння не знаходимо, — пояснює головний інженер СП ПГНК Володимир Дмитришин.
Під час розмови з Тетяною Лєсковою журналістка запитала про причини відмови від благодійної допомоги СП ПГНК. Сільський голова знову розповідала знайому «мантру», що, мовляв, не ознайомлена з установчими документами компанії. І також зняла з себе відповідальність за неотримання грошей від газовиків, опираючись на те, що у проєкті тристоронньої угоди, запропонованої СП, сільради не було, а був комунгосп.
Складається враження, що брехати для Т.Лєскової — звичайна справа. Адже ще 28 грудня на рахунок комунгоспу від ТОВ «Чиста криниця» надійшло 250 тис. грн. Цільове призначення платежу: безвідсоткова поворотна фінансова допомога. А 31 грудня на сайті ProZorro з’явилося повідомлення про проведення процедури закупівель «Поточний ремонт свердловини» вартістю 250 тис. грн. І 11 січня ФОП Горобець Є.В. завершив буріння свердловини, і у людей нарешті з’явилася вода. Але якість роботи на жахливому рівні.
Тендер на ремонт свердловини
— Це — не робота, це — халтура, — так оцінює якість зробленого директор ТОВ «СУСТР-19» Леонід Зінченко, підприємства, яке має 50-річний досвід буріння артезіанських свердловин, в т.ч. й надглибоких. — У Крутій Балці — високі ґрунтові води й сильні верхні плавуни. Вони дуже швидко сплющать пластмасову трубу, яку встановив ФОП Горобець Є.В., й люди знову страждатимуть. Доведеться бурити нову свердловину. Якби ми виконували роботи з відновлення свердловини, то поставили б обсадну сталеву трубу діаметром 219 мм, фільтрову колону діаметром 159 мм. І гарантію на таку роботу дали не менше, ніж на 10 років.
Цікава позиція лідерів громадської думки щодо цієї ситуації. Валентина Прудко, в.о. крутобалківського старости, мовчала на кожній комісії. Ніби її зовсім не стосувалося те, що люди у ввіреному їй селі довго живуть без води. Директор Крутобалківської школи також не обурився тим, що депутати не прийняли допомогу, адже це «їхнє право». Замість того, щоб відстоювати право на людські умови життя для односельців вони обидвоє вирішили «не висовуватися», пересидіти «в кущах», щоб не зіпсувати стосунки із «вищестоящими».
Селяни ж шоковані інформацією про пластмасову свердловину, повсюди ходять балачки, що їх обманули та «кинули». Спеціалісти ж заявляють, що ціна пластмасової свердловини разом з роботою — трохи більше ніж 100 тисяч гривень, але аж ніяк не 250. Тому припускають, що більша частина запозиченої суми — елементарний відкат.
То може у цьому й полягала суть незрозумілого для сторонніх «цирку» з відмовою від спонсорської допомоги газовиків, такого собі «стриптизу» на свердловині?
