Лілія Нескоромна: «Завдяки благодійному фонду «Повір у себе» я отримала актуальну професію, цікавий досвід і нові мрії»
25-річна дівчина з Кустолово-Суходiлки Машівського району зараз мешкає у Києві, працює розробницею мобільних додатків і хоче організувати курси дистанційних професій для дівчат із сіл.
Лілія Нескоромна — одна зі стипендіатів фонду «Повір у себе». Шлях від маленького села на Полтавщині до столиці України не був для неї складним, тому що дівчина дуже любить вчитися. Після закінчення 9-го класу в рідному селі вона вступила до наукового ліцею-інтернату імені А.С. Макаренка, що у Ковалівці.
— Пройшла конкурс і потрапила в математичний клас. У нас було по дев’ять годин математики на тиждень, по чотири — фізики й інформатики. Навчання захоплювало. А уже перед його закінченням директор Валерій Шульга розповів про благодійний фонд «Повір у себе» й те, як родина Іванчиків допомагає школярам отримати вищу освіту. Для дітей із незаможних сільських родин це стипендія від організації, оплата гуртожитку і безліч можливостей реалізувати себе під час навчання, — розповідає Лілія Нескоромна.
Розмір стипендії від фонду залежить від оцінок студентів. Лілія Нескоромна, крім неї, отримувала ще й стипендію від свого вишу. Також допомагали батьки. Завдяки фонду «Повір у себе» і своїй сім’ї, дівчина шість років вчилася у КНУ ім. Шевченка. Із вибором факультету, до речі, допомогла Ірина Іванчик.
Лілія Нескоромна: «Завдяки благодійному фонду «Повір у себе» я отримала актуальну професію, цікавий досвід і нові мрії»
— Пам’ятаю, липень, я подала документи на 15 зовсім різних факультетів. Й архітектурою хотілося займатися, і журналістикою, і пов’язати своє життя з технологіями. Я з дитинства любила малювати, багато читала. Можливо, тому хотілося «всього і зараз»? А Ірина Вікторівна сказала: «Іди на мехмат. Із математичною освітою зможеш стати будь-ким: і архітектором, і журналістом». Я вдячна їй за цю пораду. Сьогодні багато відомих підприємливих людей стають блогерами, розповідаючи про свої успіхи. І 90% з них має технічну освіту, — розмірковує Лілія Нескоромна.
Вона вчилася за рахунок держави в КНУ імені Тараса Шевченка на механіко-математичну факультеті. Отримала диплом магістра за спеціальністю прикладна математика.
Сьогодні дівчина живе і працює у Києві, вона — розробниця мобільних додатків. Робота подобається, але самовдосконаленню немає меж, вважає Лілія. Крім того, одна з ідей, яку їй хочеться реалізувати для інших, стосується громади в селах.
— Можна «затягнути» в онлайн-роботу розумних дівчат і жінок, які зараз окрім господарства і дітей нічого не бачать. Професії копірайтера, СММ-ниці, SEO-, PPC-спеціалістки не вимагають присутності в офісі. Подібна дистанційна робота дає можливість реалізуватися і заробити гроші. Усе це точно не буде зайвим людям, які через життєві обставини змушені сидіти вдома, особливо в селах. Хочу організувати онлайн-курси віддалених професій. Із свого досвіду знаю, що такі фріланс-проєкти — це дуже просто і корисно, цьому не важко навчитися. Почати можна хоча б з мого села, — ділиться дівчина.
25-річна дівчина з Кустолово-Суходiлки Машівського району працює розробницею мобільних додатків у Києві
Лілія має насичене життя. Таким воно було і в студентські роки. Під час навчання вона неодноразово брала участь у цікавих заходах для сільської молоді. Серед них — «Підйом!» і «Рід: Розвивайся.Інтегруй.Дій» — проєкти, де серед організаторів агропромхолдинг «Астарта-Київ», благодійний фонд «Повір у себе» та інші відомі вітчизняні та іноземні інституції.
Крім того, під час навчання та щорічних зустрічей із представниками фонду та його протеже дівчина знайшла однодумців. Два інші стипендіати з Полтавщини — Іра Ященко і Женя Пасько — стали її друзями.
У Лілії Нескоромної горять очі, коли вона говорить про отриманий досвід і плани на майбутнє. А це значить, що фонд «Повір у себе» недарма дав їй необхідну підтримку та додаткові можливості у студентські роки.
