Президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко: «Відкривати дані — це не боляче»
Компанії, що працюють у видобувній галузі, мають навчитися відкривати дані. Бо це — не тільки гарний інструмент систематизації інформації для аналітиків, але й ознака того, що компаніям нічого приховувати. У цьому певна президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко, яка розповіла нашому кореспонденту про те, наскільки прозорою є видобувна галузь України.
DiXi Group: аналітики, які рухають реформи в енергетичному секторі
Відкритість даних — те, до чого має прагнути будь-яка компанія. У тому числі — на енергетичному ринку України. На цьому стояли засновники центру DiXi Group на старті свого розвитку.
— Ми починали, як організація, яка добивалася більшої відкритості інформації в енергетиці. Але згодом розширили сферу діяльності, — говорить президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.
Громадська організація поступово трансформувалася в аналітичний центр, що не просто працює з даними, але й надає рекомендації, куди і як краще рухати реформи в енергосекторі. Зараз робота DiXi Group охоплює майже всі сфери енергетики (газ, електроенергія, енергоефективність, відновлювальні джерела енергії). Аналітичний центр працює над тим, щоби галузь була відкритішою для простого громадянина.
— Цього року ми запустили мобільний додаток «Енергетика онлайн», що допомагає споживачам порівнювати ціни на газ, які їм пропонують постачальники. Так ми робимо внесок у розвиток справжнього ринку газу, — розповідає співрозмовниця.
Нині DiXi Group робить онлайн-карту енергетичного сектору, де публікуються всі доступні дані про нього, на основі яких можна робити справді якісну аналітику. На їхньому сайті та сторінці у Фейсбуці знаходяться аналітичні матеріали. Наприклад, про споживання електроенергії або імпорт бензину під час карантину.
— Ми обраховуємо індекс прозорості, щоб оцінити, наскільки публічно доступна інформація в енергосекторі. Збираємо дані як від приватних компаній, так і від урядових організацій. Ми вже двічі зробили оцінку України по цьому індексу, а цього року робимо ще й оцінку Грузії й Молдови, — говорить Олена Павленко.
Представники центру також запустили Школу енергетичної політики. Планують і курс для журналістів. А нещодавно розробили онлайн-сервіс «Газотека», який дозволяє користувачам порівняти тарифи доступних на ринку постачальників газу та обрати найвигіднішого для себе.
Ініціатива прозорості видобувних галузей — must have для вітчизняних компаній
— Фонд «Відродження» ознайомив нас із цією ініціативою. Вони розказали, що це — гарний інструмент, щоби систематизувати інформацію. Нам треба було взяти цю методологію, подивитись, вивчити й далі з нею працювати в Україні, — пригадує очільниця DiXi Group.
Допомагали партнери: міжнародні фінансові організації, видобувні компанії, зокрема великі міжнародні корпорації. Вони пояснювали українським компаніям, що це — важлива, корисна ініціатива. Відкриття даних дорівнює роботі за єдиними правилами.
— У 2009 році Кабмін видав постанову про те, що Україна зацікавлена приєднатися до Ініціативи прозорості видобувних галузей, але після цього нічого не відбулося. Ми почали це адвокатувати у 2010, та лише 2013-го Міністерство енергетики України відправило заявку. Тоді ж було прийнято рішення про приєднання країни до Ініціативи, — говорить Олена Павленко.
За її словами, розуміння з боку влади, що такі ініціативи не можна втілювати «для галочки», з’явилося згодом. У цьому урядовцям, зокрема, допомогли й аналітичні звіти DiXi Group.
Як активісти Асоціації «Енерготранспарентності» просували
За словами Олени Павленко, Асоціація виникла практично разом із заявою уряду про бажання приєднатися до Ініціативи прозорості видобувних галузей — у 2009-му.
— Просували цю ідею три організації: «Стратегія-21», Київський міжнародний енергетичний клуб «Q-club» і DiXi Group, — говорить Олена Павленко. — Асоціація росла потроху, до неї приєднувалися нові організації. Але Ініціативу прозорості видобувних галузей підтримували і представники бізнесу — видобувники.
Керівниця аналітичного центру пригадує: серед організацій, які потурбувався про самоорганізацію видобувників, була компанія Shell.
— Завдяки Shell багато українських компаній підхопили цю ідею. Асоціація газовидобувних компаній, Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація теж були залучені до процесу, — пояснює Олена Павленко.
Від початку в багатьох представників ринку було вороже ставлення до відкриття інформації. Спершу змінили ставлення газовидобувні компанії, уже згодом — вугільні компанії. Зараз із деталями Ініціативи прозорості розбираються видобувні компанії у сфері видобутку руди. Але в цілому, компанії-лідери вже зрозуміли: відкрити дані — це не боляче. Адже відкритість будує більш професійний діалог. Якщо, звісно, компанії чесні і їм немає чого приховувати.
