Чи промисловість впливає на стан ґрунтів: науковці перевірили полтавські землі на родючість і небезпечні важкі метали
Як саме впливають різні види людської діяльності на стан ґрунтів? На це запитання дали відповіді провідні вчені Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені Олексія Соколовського».
16 вчених на території Полтавщини провели екологічний моніторинг. Працювали у місцях сільськогосподарського обробітку землі, у лісах та біля річок, на газових промислах Лохвицького, Гадяцького, Диканського районів Полтавщини.
Вміст мінерального азоту та рухомих форм фосфору й калію
Якщо кількість цих органічних речовин перевищує норму, як правило, йдеться про агресивний метод вирощування сільськогосподарських культур. Так, вчені знайшли значний вміст мінерального азоту в одному із зразків із Лохвицького району поблизу поля, яке обробляли. Вони з’ясували, що ця органічна речовина з’явилася там через технологічні особливості вирощування кукурудзи.
Щодо рухомих форм фосфору та калію в усіх відібраних зразках — то вони у гранично допустимих концентраціях.
Еколого-токсикологічна характеристика ґрунтів
Ідеться про вміст у ґрунтах важких металів: рухомих форм кадмію, хрому і свинцю. Не дивлячись на інтенсивну аграрну та газовидобувну роботу, досліджені ґрунти не забруднені цими сполуками.
Крім цього, харків’яни провели додаткові дослідження на промислах — вивчали водно-фізичний режим у лісі, в полях та біля промислів. Тобто, з’ясували, з якою інтенсивністю земля всотує воду, чи не перетворилася вона на каміння або болото через людську діяльність? Отримані результати свідчать про те, що з ґрунтами на всіх досліджуваних ділянках Лохвицького, Гадяцького та Диканського районів усе гаразд.
Кислотність землі та сольові властивості ґрунту
Сучасні методи буріння свердловин дають можливість ізолювати компоненти бурових розчинів та мінералізованих пластових вод від потрапляння до ґрунтових вод і на поверхню землі. Справа у тому, що свердловини одночасно із пробуренням одягають у спеціальні герметичні «кожухи». Як правило, це різні види цементних заливок.
Такий захист, серед іншого, дає можливість тримати у балансі кислотність ґрунтів. Адже надмірно висока (більше 9,0 рН) та надмірна низька (менше 4,0 рН), вона токсично діє на коріння рослин. Вчені ж у згаданому дослідженні визначили, що у районі промислів цей показник варіюється у межах норми: від слабокислих (5,43) до середньолужних значень (8,18).
Науковці дослідили і відсоток легкорозчинних мінеральних солей у кількостях, шкідливих для рослин (понад 0,1-0,3%). Ні хлоридного, ні сульфатного, ні содового (карбонатного) засолення не виявили. Цікаво, що на розораних ділянках показники засоленості теж далекі від небезпечних.
Харківські вчені підсумували: ґрунти Лохвицького, Гадяцького та Диканського районів у місцях людської діяльності мають природні властивості та не містять у собі надлишків небезпечних речовин. А перевищення показників азотних сполук пов’язане із зловживанням азотними добривами у сільському господарстві.
Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського
Довідково. Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського — провідний науково-методичний центр, який очолює і координує науково-дослідні роботи з проблем ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів більш ніж 20 установ НААН, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства освіти, молоді та спорту. Інститут визнано головним в країні з проблем ґрунтознавства, агрохімії і охорони ґрунтів.
