Учениця Розсошенської гімназії потрапила до національного фіналу «Молодь дебатує»
3 грудня Анастасія Покладенко стала півфіналісткою національного проєкту «Молодь дебатує». Дівчина стала однією з найкращих серед 1000 учнів з усієї країни!
Конкурс відбувся в Житомирській гуманітарній гімназії № 23. Для дебатів обрали актуальну тему: «Чи варто започаткувати офіційний день багатокультурності в Україні?»
За форматом дебатів, тема завжди формулюється як запитання, на яке можна відповісти «так» або «ні». І учасники та учасниці мають готувати аргументи обох точок зору. Погляд, який вони будуть представляти, вирішує вже жеребкування перед початком публічної дискусії.
— Під час дебатів я відстоювала позицію «за». Але особиста думка була більш нейтральною. З одного боку, українці мають подбати про розвиток саме своєї культури, а з іншого — національні меншини теж мають право на культурну самоідентифікацію. Узагалі, офіційне державне свято нічого не вирішить, представляти свою культуру треба не один день у році, — висловлює свою думку півфіналістка Анастасія Покладенко.
Мета заходу — навчити підлітків критичному мисленню та прийняттю зважених рішень. Анастасія підкреслює, що німецький формат більш складний порівняно з іншими.
Анасатасія Покладенко дебатує вже третій рік поспіль, але у форматі міжнародних молодіжних дебатів (Jugend debattiert) за методикою Інституту ім. Ґете лише другий раз.
— Публічні дискусії навчають учасників та учасниць важливим вмінням: шукати, аналізувати й синтезувати інформацію, припускати, що в когось може бути думка, відмінна від твоєї. Особливо з навичок, які дає німецька методика, виділяю одну — уміння стисло формулювати думки. На відміну від інших форматів, тут у тебе є не шість хвилин, а лише дві. І в ці дві хвилини потрібно вмістити все, тому лити воду немає часу, — , — зазначає півфіналістка Анастасія.
Анастасія розповідає, що належність до 16 найкращих дебатантів України є для неї великим успіхом.
Анастасія Покладенко
Журі дебатів у Житомирі
— Минулого року я змагалася в міжрегіональному турнірі. Вже тоді я зрозуміла, що конкуренція буде гідною, учасники відмінно готуються. Розуміла, що мені буде нелегко, але до останнього сподівалися, що здобуду перемогу. Саме віра у свої сили, підтримка рідних і педагогів ліцею, мої знання та вміння зробили свою справу, — коментує учениця Розсошенської гімназії Анастасія Покладенко.
У фіналі півфіналістка також зустрінеться з Яною Гонтар, яка на дебатах представляла Полтавську ЗОШ № 38. Анастасія оцінює сили супротивника на високому рівні.
Підготовка до дебатів — ключовий складник успіху, кажуть організатори. Під час пошуків аргументів для протилежних думок дебатанти навчаються критично і різносторонньо мислити, а також розуміти демократичні принципи.
— Регулярно у соцмережах знаходжу коментарі на кшталт «Досить дебатувати, треба діяти!». Люди впевнені, що дебати — це балачки, які відволікають від вирішення питань. Іноді здається, що найліпше прийняти низку стандартних рішень й забути про проблеми, але я впевнена, що перш ніж розв’язувати будь-яку проблему національного чи шкільного масштабу, треба її зрозуміти, розібратися. Кращого засобу це зробити, ніж вільні виважені дебати, не існує. Це — основа демократії, — коментує координаторка проєкту та голова журі Ольга Пішель.
Разом зі школярками з Полтавської області на національні півфінали та фінал у Харкові поїдуть Анастасія Рошка з Конотопської гімназії та Анастасія Попело (Чернігівська ЗОШ № 3). Загалом, у проєкті у 2019 році взяли участь 1000 школярів та школярок з 54 навчальних закладів усієї Україні.
Довідково. Проєкт «Молодь дебатує» збирає українських школярів на дебати вже четвертий рік. Уперше Міжнародні молодіжні дебати (Jugend debattiert) провели в Німеччині 2001 року.
Нині за допомогою цієї методики дебатують сотні тисяч німецьких школярів.
Проєкт з’явився в Україні в 2016 році, оскільки тільки цього року автори унікальної методики дебатів Jugend debattiert уперше дозволили проводити іншою мовою. І в 2016 році в українській версії проєкту брали участь 113 учнів з восьми шкіл чотирьох регіонів країни: Харківського, Дніпропетровського, Запорізького та Миколаївського.
Україна стала першою країною, де за німецькою методикою дебатують іншою мовою. Її основна відмінність від інших форматів дебатів: перемагає той учасник, хто представить у процесі дискусії всі можливі аргументи з теми з використанням думок експертів та наукових досліджень.
