Удень і вночі на варті неба: як у Степанівці Коломацької ОТГ відкривають таємниці Всесвіту
Український радіотелескоп Академії Наук-2, або УРАН-2, — унікальна астрономічна споруда, що розташована у Степанівці. Це другий у світі за чутливістю телескоп такого типу. І попри те, що він зовсім не схожий на звичні телескопи, він і вдень, і вночі збирає інформацію про Сонце, Юпітер та інші об’єкти нашої Галактики.
Мешканець Коломацького Анатолій Французенко працює головним інженером на УРАНі-2 з часу його відкриття. Більше того, він брав участь у будівництві радіотелескопу.
— Вчився у Дніпропетровську за фахом «автоматика і телемеханіка». Також займався астрономією та радіоастрономією. Коли почали будувати у Степанівці телескоп, я якраз влаштувався на роботу в обсерваторію на М’ясоєдова в Полтаві. Там і запросили мене до проєкту УРАН-2, — згадує Анатолій.
Головиний інжеренр УРАН-2 Анатлоій Французенко
Першу чергу УРАНу відкрили ще у 1992 році, а довели його до проєктної потужності у 2005-му. Зараз радіотелескоп являє собою 512 випромінювачів-решіток, що розташовані на площі 2,8 га. Є також головний корпус, де працює персонал и стоїть апаратура. Окрім головного інженера на УРАНі-2 працюють чотири техніки. Ще два астрономи час від часу приїжджають із Полтавської обсерваторії.
— Основне наше завдання — спостереження за небесними об’єктами. Спостерігаємо за Сонцем, далекими космічними об’єктами, квазарами, галактиками. Конкретно ми спостерігаємо в короткохвильовому радіодіапазоні випромінювання на нижній границі пропускання радіохвиль іоносферою,— говорить головний інженер.
УРАН-2 працює в будь-яку погоду цілодобово, адже в радіоастрономії немає поняття день і ніч. Телескоп обладнаний дуже чутливою апаратурою й виконує різні функції. Тому його використовує міжнародна астрономічна спільнота. Наприклад, разом з Європейським космічним агентством УРАН-2 стежить за штучним супутником, що раз на півтора місяця наближається до Сонця. Чи спостерігає зонд «Джуно», що літає поблизу Юпітера. Також він допомагає орбітальним телескопам відкалібрувати їхні системи спостереження.
Головна будівля радіотелескопу
Апаратна зала, де сбирають отриману інформацію
Анатолій Французенко відповідає за технічні питання в роботі телескопа й не є справжнім астрономом. Але він бере участь у дослідженнях і є співавтором наукових статей.
— У мене переважно технічні та організаційні питання, які стосуються спостереження. А наукове обґрунтування вже академіки пишуть. Наприклад, півтора року з астрономом-японцем, який зараз працює у США, спостерігали звідси Юпітер. За результатами досліджень вийшла велика стаття,— розповідає Анатолій.
Радіотелескопів, подібних до степанівського, в Україні ще чотири. Найбільший — УТР 2 — у Чугуївському районі на Харківщині. Він є головним складником системи українських радіотелескопів і підпорядкований Радіоастрономічному інституту НАН України, куди надсилають отриману з усіх УРАНів інформацію.
Дані, які збирає УРАН-2, збагачують астрономію новими знаннями, допомагають у вирішенні складних питань природи космосу. Фактично, радіотелескоп у Степанівці знаходиться на передовій астрономічних досліджень. Хто знає, можливо, колись тут зафіксують дані, які розкриють одну із загадок Всесвіту.
