Освітяни Полтавщини взяли участь у всеукраїнському семінарі з національно-патріотичного виховання
«Історія України ХХ століття: виховний потенціал історичної правди», — так називався триденний Всеукраїнський семінар для керівників гуртків історичного краєзнавства, завідувачів військово-історичними музеями у закладах освіти Полтавщини, Харківщини та Луганщини. Зібрання освітян відбулося цими днями у Харкові. Влаштували семінар Український інститут національної пам’яті з спільно з Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді.
Організатори запропонували учасникам семінару обговорити низку актуальних питань з історії України.
Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир Тиліщак у своїй доповіді окреслив основні виклики перед державною політикою національної пам’яті: «Сьогодні ми переосмислюємо штампи національного наративу, зокрема стоїмо на шляху подолання комплексу жертви в оцінках минулого. Ми говоримо про нашу історію як історію боротьби, а не історію поразок. У цьому контексті показовою є пам’ять про Голодомор. Впродовж десятиліть формувався наратив трагедії Голодомору. Однак на Голодомор варто дивитись не лише як на трагедію, де були голодні смерті, а й як на злочин. На злочин проти людяності, на злочин геноциду. І саме з цієї позиції аналізувати його. З такої позиції важливими є не лише страждання жертви, але й мотиви злочинців, їх імена, механізми вчинення злочину. А з іншого боку спротив, стратегії вживання, прояви людяності. І уроки, які ми черпаємо із цієї сторінки минулого».
Олена Охрімчук
Виступ Марії Тахтаулової
Завідувачка сектору координації роботи територіальних органів УІНП Олена Охрімчук ознайомила учасників заходу з основними напрямами роботи Інституту.
Начальник Північно-Східного міжрегіонального відділу Інституту, кандидат історичних наук Марія Тахтаулова поділилась планами на майбутнє та запросила до співпраці освітян. А ще розповіла про поточну діяльність цього відділу, який охоплює Полтавську,Харківську,Чернігівську та Луганську області. Лекція Марії Тахтаулової була присвячена мотиваційним і правовим засадам декомунізації, а також регіональним особливостям проведення цього процесу у топонімічному середовищі.
«Топонімічне обличчя промислових міст Лівобережжя за радянських часів набуло типовості. Як концентричні кола розходилися імена партійних вождів у відповідності із займаними посадами у радянській ієрархії. У центрі — Ленін, на периферії — регіональні діячі. У спадок сучасним, наприклад, харків’янам залишилось урбанонімічне середовище, яке здебільшого сформувалось у 1930-х роках, за винятком дискурсу увічнення героїв «Великої Вітчизняної війни», що відбувалось вже 1960-1980-ті роки. Під впливом демократичних ідей кінця 1980-х — початку 1990-х років починаються трансформації у символічному просторі міст Лівобережжя, але вони так і не були завершені. Сучасні декомунізаційні процеси дали можливість вивільнити цікаву, аутентичну топоніміку міст, що фактично була вимита з міського простору радянськими ідеологічними маркерами. Ми повертаємо свою історію», — зауважила пані Марія.
Проблематику реекспозиції музеїв військово-історичного профілю закладів освіти в контексті декомунізації висвітлив заступник директора Дніпропетровський національного історичного музею імені Дмитра Яворницького Юрій Фанигін. Сергій Кряж, вчитель Харківської ЗОШ № 128, розповів про свій досвід використання інтерактивних розробок УІНП на уроках у школі. Співробітник УІНП Максим Майоров провів віртуальну екскурсію сторінками Української революції, а про ці події на Слобожанщині розповів Ярослав Мотенко, доцент Національного політехнічного університету.
Учасники семінару відвідали меморіал пам’яті жертв Голодомору та вшанували пам’ять невинно убієнних жертв кремлівського геноциду.
