ПолтНТУ представив Полтавщину на міжнародній дипломатичній конференції

Це перша подія такого типу і такого масштабу у Європі. Основна її мета полягала у тому, щоб показати важливість міжнародної співпраці як рушійної сили для розвитку місцевих громад, зокрема такого явища, як місцева дипломатія. У саміті взяли участь майже 1500 гостей з більше ніж 25 країн, які представляли бізнесові, наукові кола та органи місцевого самоврядування. Формат передбачав більше 30 сесій і панельних дискусій різних форматів, презентаційні майданчики для понад 30 інституцій.

Конференція базувалася на трьох основних стовпах інвестиційної екосистеми — місцеве самоврядування, бізнес та наука. Локальна дипломатія — це інноваційний інструмент регіонального управління, яка дає нові можливості для співпраці громад у сфері економіки і науки. Бізнес зацікавлений у транскордонних регіональних програмах співпраці, довготривалих програмах розвитку ЄС і співпраці з українськими громадами. Осередками науки є університети, які виконують роль важливих партнерів у регіональному розвитку та міжнародній співпраці, тому усі зацікавлені у ефективних рішеннях щодо розвитку навчального процесу і наукових пошуків. Від науки запрошувалися представники технічних університетів країн-учасниць. Полтавську громаду представляв ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка.

Учасники заходу

9 вересня саміт відкривали міністр підприємництва та технологій Польщі Ядвіга Емілевич, держсекретар Марчін Очепа та заступник генерального секретаря Організації економічного співробітництва та розвитку Луджер Шукнехт.

«Загальне уповільнення продуктивності спричиняє необхідність змін політики, а для регіонів це можливість скористатися перевагами так званої продуктивності. Нам потрібно використовувати потенціал кожного регіону, що додасть потужності специфічним аспектам. Насправді, регіональна економіка може зменшити залежність регіонів і зробити їх потужнішими. Досі є великий поділ між сильними і слабкими регіонами в країнах. Високопродуктивні регіони є, щонайменше, вдвічі продуктивнішими, ніж найменш продуктивні. Іноді різниця досягає до п’яти разів. Вирішення цієї проблеми потребує нового підходу. Підвищити продуктивність може широке застосування інновацій. Для цього необхідно: підтримувати постійний розвиток, надавати державні інвестиції (при чому необхідно впевнитися, що місцеві інвестиції застосовані ефективно та результативно), переконатися у належній і ефективній підготовці фахівців, оскільки регіони є джерелом робочої сили (у тому числі забезпечити на державному рівні підвищення кваліфікації і навичок фахівців), швидко переорієнтовувати економіку там, де це потрібно.

Надзвичайно важливо покращувати підприємницьку діяльність у недостатньо розвинених регіонах. Інноваційна діяльність в регіонах залежить від самих підприємців, а також від створених місцевих умов для підприємництва. Перше — інституційні умови, включаючи умови для стартапів, існування передумов для розвитку підприємництва на місцевому рівні. Друге — наявність доступу до ресурсів, умов для освіти, таких як університеті і підтримка бізнес-консультантів. Третє — можливості використання цифрових навичок фахівців. Для цього важливо, щоб бізнес і наука були готові забезпечити ці умови і дати ці можливості», — наголосив Луджер Шукнехт, заступник генсека ОЕСР.

Під час REDS відбулось урочисте підписання Варшавської декларації про створення нової організації — Європейський альянс кластерів (ECA). Це ініціатива європейських національних кластерних організацій, які представляють інтереси кластерного середовища у своїх країнах та сприяють співпраці між світом науки та економіки, одночасно є партнером для органів влади на різних рівнях. Вони погодилися об’єднати зусилля для спільних дій щодо зміцнення європейського руху кластерів. Серед підписантів угоди — представники кластерних організацій Польщі, Франції, Іспанії, Румунії, Угорщини, Болгарії, Латвії та Литви.

Після трьох загальних пленарних сесій першого дня (про переваги кластерної співпраці, економічну дипломатію та інструменти промоції, а також зростання ролі місцевого самоврядування у дипломатичних зв’язках, які сприяють регіональному розвитку), учасники перейшли до роботи по секціях «Місцеве самоврядування», «Бізнес» і «Наука».

У секції «Наука» відбулось дві панельні дискусії. Ізабела Жмудка, виконавчий директор польського Національного центру досліджень і розвитку, модерувала дискусію «Наука і бізнес — приклади системних рішень і кращих практик в інноваціях». Ректор ПолтНТУ професор Володимир Онищенко взяв участь у панельній дискусії «Наука і академічне вдосконалення на регіональному рівні», яку модерував ректор Білостоцького технологічного університету професор Лех Дзеніс.

На міжнародній дипломатичній конференції

«Індустрія 4.0 або Четверта промислова революція стимулює швидке оновлення і впровадження інновацій, зокрема цифрових технологій у багатьох галузях. Наш університет більше чотирьох років успішно реалізовує формулу ефективності: бізнес+наука+влада. Не секрет, що українська система освіти стоїть перед складними викликами. Один з них — відтік студентів, які обирають іноземні університети. 35 тисяч українців навчається в університетах Польщі, стикаючись з низкою проблем, у тому числі навіть індивідуального і ментального характеру. Ми сьогодні пропонуємо модель співпраці з європейськими університетами та представниками бізнесу через спільні програми підготовки студентів. На молодших курсах студенти навчаються в Україні, проходять практику чи стажування, посеместрові обміни в університетах та компаніях-партнерах за кордоном, а на випускних курсах навчаються, наприклад, у польському університеті та отримують два дипломи. Окрема та надзвичайно актуальна для України та Польщі тема спільних програм підготовки PhD. Сьогодні законодавством наших країн врегульовані такі спільні програми і саме така підготовка наукових кадрів може стати новим проривом у міжнародному освітньо-науковому співробітництві між Україною та Польщею. Працюючи на паритетних умовах співпраці ми усі разом забезпечимо розвиток освіти і науки, а відповідно і економік наших держав», — зазначив у своєму виступі професор Володимир Онищенко. Він також поділився кейсом успішної співпраці з компанією Siemens, яка, відкривши в ПолтНТУ інноваційний навчально-науковий центр, зробила інвестицію у підготовку майбутніх фахівців і дала доступ до найновіших технологій. Учасниками дискусії були делегати з Італії — віце-президент регіону Ломбардія Фабріціо Сала, менеджер Ломбардійського кластеру Життя і Науки Віра Кодацці і президент Ломбардійського енергетичного кластеру Лука Донеллі. Однією з проблем італійського регіону є те, що бізнес недоотримує необхідної кількості кваліфікованих працівників, навіть попри інвестиції в їх освіту.

Другий день саміту передбачав ще три панельні дискусії у науковій секції. Директор Департаменту розвитку співпраці Міністерства закордонних справ Польщі Марек Куберські модерував дискусію «Наукова транскордонна співпраця на регіональному рівні», координатор програми «Навчання у Любліні» Вікторія Герун модерувала дискусію «Підтримка університетської інтернаціоналізації та інтеграції», а Войцех Дзенгіль, менеджер команди міжнародного співробітництва Агентства з розвитку промисловості JSC — «Рекламна діяльність установ, пов’язаних з бізнесом, на користь міжнародної торгівлі».

Саміт завершився, як і передбачалось, створенням нових зв’язків та шляхів наукового співробітництва задля зміцнення економіки.

Медіа-центр ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка