Розмір тексту

11 порад пасічникам Полтавщини для розміщення пасік і запобігання отруєння бджіл

Міністерство агрополітики склало список рекомендацій для пасічників під час бджолиного сезону. Фахівці порадили способи запобігти отруєнню бджіл та перелік дій при їхньому зараженні або загибелі.

Спеціалісти Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та Мінагрополітики України до сезону бджільництва розробили покроковий порадник для пасічника. 

Це методичні рекомендації щодо правильної реєстрації бджолиних ферм. А також інструкція-запобіжник отруєнню медоносних комах.

1. Зареєструйте пасіку.

Проведіть реєстрацію одноразово, при заснуванні за місцем проживання фізичної особи. Або за місцем реєстрації юридичної особи в органах місцевого самоврядування.

2. Зверніться до підрозділу Держпродспоживслужби у вашому районі для обстеження пасіки.

Обстеження проводять фахівці ветеринарної медицини управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії головного управління Держпродспоживслужби. 

Вони відбирають патологічний матеріал пасіки, аналізують його та відмічають результати у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки.

3. Отримайте ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

Фахівці управління ветеринарної медицини зазначать в паспорті дані власника пасіки, її характеристики, ветеринарно-санітарний стан, результати обстеження, лабораторних досліджень, кількість бджолосімей.

4. Розмістить пасіку за правилами.

Розміщення фізичними та юридичними особами на земельних ділянках, які їм належать — здійснюється за санітарно-ветеринарними правилами. На ділянках інших власників — за їхньою згодою. 

Щоб не допустити конфліктні ситуації та налагодити плідну роботу з аграріями — повідомляйте їх та органи місцевого самоврядування, Держпродспоживслужбу та екоінспекцію про місце та період розташування пасіки на їхніх ділянках.

5. Поінформуйте органи місцевого самоуправління.

Повідомляйте землевласників, управління безпечності харчових продуктів та ветеринарів про планове місце розташування — кочівлю пасіки. 

Якщо вона короткочасна, і неможливо встановити агровиробника, поблизу земельних ділянок якого розміщено пасіку — на точці необхідно залишити контактні дані пасічника — номер телефону та ПІБ.

6. Отримайте документи для перевезення пасіки.

Перевезення бджіл на медозбір та запилення здійснюється на підставі довідки або ветеринарного свідоцтва на перевезення бджолосімей, який видає Держпродспоживслужба.

7. Розташуйте пасіку на місцевості.

Особисто або через органи місцевого самоврядування спілкуйтеся з власниками сусідніх пасік та агровиробниками. Дотримуйтеся принципів добросусідства та недопущення конфліктних ситуацій пасічників між собою та агровиробниками.

8. Розмістіть пасіку за правилами:

  1. встановіть контакт «пасічник-аграрій-ветеринарна служба» на території розміщення пасіки і прилеглих, контактуючих з нею ферм або структур, що можуть проводити обробки;
  2. на кожній пасіці, павільйоні або платформі, помістіть на видному місці табличку із зазначенням імені, адреси й номера телефону пасічника;
  3. в період кочівлі розміщуйте пасіки на ділянках, передбачених планом перевезення бджіл на період медозбору і запилення. Узгодьте місце майбутньої кочівлі з ветеринарною службою та аграріями;
  4. поцікавтеся у аграрія назвою або складом бакової суміші до початку обробки. Узгодьте умови, прийнятні для обох сторін, щодо способів, часу і процедур, яких дотримуватимуться при застосуванні пестициду;
  5. ізолюйте бджіл у вуликах або вивезіть пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні пестицидів. Залишкова токсичність для бджіл варіюється для різних агрохімікатів і може коливатися в межах від кількох годин до тижня або більше.

9. Дії у випадку отруєння бджіл:

  1. скоротіть гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, відповідно до їхньої сили. Першочергово виймайте медові й пергові рамки, особливо зі свіжо принесеним нектаром і пилком. А також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.
  2. забезпечуйте сім’ї бджіл водою, наливаючи її в стільники, годівниці, пергою. Підгодовуйте цукровим сиропом. Підсилюйте ці сім’ї по мірі виходу молодих бджіл.

10. Створіть комісію для засвідчення факту загибелі бджіл. 

Для цього зверніться до органів місцевого самоврядування із заявою про створення постійної комісії з питань бджільництва щодо встановлення факту отруєння бджіл. До комісії мають входити: 

  • ветеринарний лікар;
  • представник сільської чи селищної ради або громади (землевпорядник);
  • агроном суб’єкту господарювання (за бажанням);
  • депутат ради чи громади;
  • пасічник.

Це сприятиме попередженню конфліктних ситуацій між пасічником та аграрієм, налагодить роботу та інформування про агрохімічні роботи на території ради або громади.

11. Відберіть зразки:

  1. візьміть зразки бджіл, що загинули, шматочки свіжого пилку та меду впродовж 24 годин з моменту загибелі. Зразки зі складеним актом направлять в районну ветеринарну лабораторію за місцем проживання пасічника.
  2. візьміть зразки рослини, які обробляли. Їх знадобиться не менше 10 пакетів. Брати зразки треба по діагоналі через поле. В кожний відібраний зразок вкладається листок із зазначенням часу та дати відбору, його підпишуть члени комісії.
  3. зразки відібраних рослин з поля, де проводилася обробка, разом з актом направляють в міжобласну контрольно-токсикологічну лабораторію.

Детальніші рекомендації для бджолярів та зразки необхідних заяв за посиланням: minagro.gov.ua.

ГО «Полтавщина Аграрна»

Партнерський проект

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему