Як науковці з Одеси та школярі з Полтавщини рятують Чорне море

Допоможи Пластикожую Оззі

— У Пластикожуя Оззі до вас прохання і пропозиція. Річки і моря захлинаються від кількісті пластикових відходів. Від 8 до 50 шматків різного сміття переносить за годину річка в Чорне море. Треба, друзі, це зупинити. Використовуйте екосумки, викладайте фото з ними під цим постом і отримуйте в месенжер одну з таємниць Чорного моря, — пише експерт із комунікацій проекту EMBLAS-Plus Олена Марушевська у фейсбучній групі «Фани Чорного моря».

Вона говорить про одну із багатьох акцій програми, але про що взагалі йдеться?

Проект ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря — обрані заходи» (EMBLAS-Plus) спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України організував для шкіл, громад та установ акцію з переробки пластику та попередження забруднення річок і морів. Вона відбулася весною, підсумки підбили буквально на днях.

Організатори запропонували бажаючим зібрати по 14 кг пластикових кришечок і надіслати їх для подальшої переробки в лабораторію «Дорогоцінний пластик» в Одесі.

Карта охоплення акцією Пластикожуя Оззі. На Полтавщині до неї долучилися дві команди

— Ми увійшли до числа 50 навчальних закладів та установ, що зібрали пластик та отримали від Пластикожуя Оззі диплом і пазли Чорного моря. Вони унікальні, бо виготовлені з надісланого нами пластику, — розповіла Наталія Кардаш, керівник гуртка любителів живої природи (агітбригади «Зелений патруль») Опішнянського будинку дитячої та юнацької творчості.

Її старші гуртківці-школярі вирішили не залишати пазли собі, а подарували їх іншим учасникам акції: групі «Ромашка» в яслах-садку «Берізка». Адже дошкільнята з вихователями теж активно збирали кришечки.

Поки діти вчаться екологічно мислити і роздільно збирати сміття, ситуацію із катастрофічним забрудненням Чорного моря вивчають вчені всіх країн, які воно омиває. Зокрема, роботи тривають на його узбережжі в Одесі.

Небезпечні вселенці та вартові моря

— Ось один із сучасних морських жителів — поліетиленовий пакет. Жодне занурення не обходиться без того, аби не зустрітися з ним або з іншим пластиковим сміттям, — розповідає співробітник Інституту морської біології НАНУ Олександр Куракін.

Вчений часто занурюється у глибини Чорного моря з науковою ціллю.

«Улов» Олександра Куракіна

Демонструє журналістам чергові знахідки. Окрім сміття, це організми, завезені до Чорного моря з інших морів. У нас вони стали шкідниками. Ось рапани, мушлі яких так популярні серед туристів. Їхня справжня батьківщина — Японське море.

Рапани — хижі молюски. Вони вже майже з’їли у Чорному морі гребінців та устриць, взялися за мідій і деяких інших двостулкових. Таким чином, вони знищують санітарів моря, адже мідії очищують його дно і фільтрують воду. Правда, ситуацію рятує те, що рапани їстівні й на них полюють люди.

Інша біда — теж завезена, з північних морів. Водорість десмарестія чудово прижилася у Чорному морі. Має неприємну властивість — коли потрапляє на берег, під впливом кисню швидко розкладається і виділяє неприємний запах. Коли вона килимом вкриває берег — туристів із нього «здуває».

Старший науковий співробітник Інституту морської біології Михайло Сон продовжив розповідь колеги. Розказав про два зникаючих види водоростей, які той дістав разом із молюсками. Філлофору та цистозейру, як і багатьох інших представників чорноморської флори, треба берегти. Інакше...
Із Дністра, Дунаю та Дніпра потрапляють у наше море органічні рештки, важкі метали, каналізаційні стоки з фосфатами пральних порошків, хімікати з полів тощо. Це знищує все живе у водоймі. При цьому, Чорне море і так має обмежений простір для існування: сірководень займає 87% його об’єму.

— Коли ми ведемо дослідження, то використовуємо індикатори — це такі види флори і фауни, які можна легко знайти, вивчити і зрозуміти, що відбувається у морському середовищі загалом. Наприклад, одні види зникають із піску, якщо люди його витоптують: втрамбований, він втрачає кисень. Є види, які не живуть у воді, забрудненій нафтою, важкими металами, каналізаційними стоками. Інші реагують на знищення рідних біотопів — ділянок із більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Для таких чутливих істот ми ввели термін — морські дозорні, — розповідає Михайло Сон.

Дослідник моря Михайло Сон показує чорноморські водорості-дозорні

Інститут морської біології та Український науковий центр екології моря — головні партнери проекту EMBLAS.

EMBLAS: збережемо Чорне море разом

— Проблеми Чорного моря кожна окрема країна на його узбережжі не може вирішити самотужки, — розповідає експерт із комунікацій проекту EMBLAS-Plus Олена Марушевська. — Але до підписання Україною угоди про Асоціацію з ЄС ми співпрацювали з іноземними колегами у плані гармонізації наукових методів досліджень. Тепер же наша країна зобов’язана впроваджувати Директиву про морську стратегію, яка вимагає, щоб кожна країна розробила свою Морську стратегію. Документ зараз розробляє профільне міністерство. Там будуть конкретні покрокові заходи, які ми зробимо для збереження Чорного моря.

Олена Марушевська: «Проблеми Чорного моря Україна не вирішить самотужки»

Власне, проект зараз — у третій фазі виконання. Перші дві у 2013-2017 роках (EMBLAS I та EMBLAS II) стосувалися вдосконалення екологічного моніторингу в Чорному морі. Завдяки цим коштам вітчизняні співробітники Українського наукового центру екології моря та Інституту морської біології вперше в історії незалежної України (!) провели ґрунтовне дослідження у відкритих водах.
Як вони з’ясували, Чорне море є одним із найбрудніших на континенті. Його вода перенасичена пластиком, пестицидами і навіть ртуттю.

Чорне море самоочищується, але дуже повільно.

Зменшується популяція найсимпатичніших його жителів — дельфінів. Хворіють і помирають вони часто через все ту ж сміттєву проблему. Варто зазначити, що здоров’я дельфінів є одним із показників здоров’я Чорного моря. Їх збереження — один із важливих пунктів Директиви ЄС про морську стратегію.
Залишається актуальною і задача збереження найбільшої природоохоронної території у Чорному морі — філлофорного поля Зернова.

Чорноморська філлофора дуже чутлива до забруднення води

— Наші морські експедиції — унікальні. Раніше ніхто не аналізував стан Чорного моря сучасними методами. Крім того, оцінюються всі можливі показники (т.з. дескриптори) з Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію. Ми отримали унікальні дані. Це, в свою чергу, допомагає нам створити систему управління якістю морського середовища на міжнародному рівні, — розповів директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Третя фаза проекту — EMBLAS-Plus — триватиме до 2020 року. В результаті будуть зібрані дані для плану дій із порятунку Чорного моря — Морської стратегії України.

Віктор Коморін й Олександр Куракін: «У морі зменшується шар кисню і збільшується кількість небезпечних речовин і сміття»

Зовсім скоро з Одеси до Батумі для вивчення поточного стану екосистеми Чорного моря вирушить міжнародна експедиція на науково-дослідному судні «Маре Нігрум». А восени стане на воду відремонтоване українське судно «Володимир Паршин». На ньому вестимуть аналогічну роботу, але тільки у територіальних водах України.

Поки наші та іноземні вчені працюватимуть над варіантами очищення Чорного моря і збереження його екосистеми, далекі від науки люди теж можуть дещо зробити. Наприклад, відмовитися від фосфатних миючих засобів та заборонити продаж поліетиленових пакетів. Вони, згадаймо, дуже шкодять нашим прісним водоймам. Крім того, стан підземних джерел, озер і річок ми мусимо контролювати на рівні держави у рамках іншого важливого документу — Водної рамкової директиви ЄС.

Анна ДОВГОШЕЙ