Як поєднувати медіаосвіту з іншими шкільними предметами: поради вчительки Кременчуцького ліцею № 25

З 1 вересня 2011 року Кременчуцький ліцей № 25 став учасником Всеукраїнського експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес. Там створили кабінет медіакультури з сучасними стендами, інтерактивним комплексом, рекомендованими матеріалами до практичних робіт та творчими роботами учнів. 

За словами вчительки з «Основ медіаграмотності» ліцею Ольги Онищенко, медіаосвіту можна й потрібно інтегрувати у природничі та гуманітарні предмети: 

— Сьогодні вчителеві треба бути самому обізнаним із тим, що відбувається в сучасному медіаландшафті, покращувати власну медіакультуру. Тоді те, що заважає, стане нашим спільником у формуванні ключових компетентностей учнів. 

Фестиваль учнівських буктрейлерів

Література

Враховуючи інтерес сучасних школярів до різноманітних медіа, вчитель літератури може запропонувати низку методичних прийомів та видів навчальної діяльності, спрямованих на створення власних медіатекстів на уроках літератури. Серед них виокремлюють такі:

• підготовка телепередачі чи короткого відеофільму на літературні теми;
• підготовка фотографій, малюнків, колажів на літературні теми;
• малювання афіші, обкладинки до книжки;
• створення рекламних продуктів на тему читання і книги (тексти для друкованої реклами, постери, слогани, відеоролики, фотоколажі);
• підготовка інтерактивних коментарів до твору;
• створення блогів (інтернет-щоденників).

Українська мова:

• аналіз текстів про інформацію, медіаосвіту, шкідливість Інтернету, ризики в мережі;
• твори за фотографіями (циклом фотографій);
• рецензії, анотації на нові (улюблені) фільми;
• використання текстів у вигляді газетної статті, телепередачі, музичного кліпу (аналіз, обговорення змісту);
• створення синонімічних, антонімічних, фразеологічних рядів;
• проект EdEra та ГС «Освіторія» створили безкоштовний онлайн-курс з української мови та літератури у формі корисних порад (лайфхаків).

Прес-центр ліцею

Іноземні мови:

• прослуховування фрагментів фільмів (вистав) мовою оригіналу;
• створення рекламних плакатів іноземною мовою;
• аналіз комерційної, соціальної реклами інших країн;
• читання газет про шкільне життя за кордоном;
• тематичні телепередачі, репортажі, інтерв’ю;
• бесіди про медіаосвіту в Канаді, США, Франції, Німеччині;
• провідні медіа світу (редакції газет, кіно- та анімаційні студії, фотовиставки).

Математика:

• створення задач на основі публікацій місцевих газет;
• використання відеосюжетів «Цікава математика».

— Бути математиком — це не просто розв’язувати числові задачі й виводити алгебраїчні формули. Бути математиком — значить мислити нестандартно, формулювати правильні питання, а головне — піддавати сумнівам припущення, які призводять до лжевисновків. Саме ці завдання і зближають її з медіаосвітою, — розповідає Ольга Онищенко.

Наприклад:

• Коли краще всього приїхати до аеропорту, щоб не витратити марно час і при цьому не спізнитися?
• Як створюються статистичні дослідження чи складаються рейтинги?
• Як працює система знижок у супермаркетах?

Історія, правознавство:

• критичне оцінювання джерел інформації;
• аналіз заголовків газетних публікацій різних років (порівняння, знаходження маніпуляцій);
• порівняння новини про подію в різних медіа;
• аналіз плакатів, карикатур, фотографій, що відтворюють різні історичні епохи;
• використання відеосвідчень учасників подій;
• «історична фільмотека».

Біологія, основи здоров’я :

• спростування чи доведення вірності медіаповідомлень (статті в соцмережі, телепередачі, сюжету новин, реклами);
• створення пам’яток з медіагігієни користувачів (порушення зору, постави, нервової системи);
• публікації, присвячені рослинам і тваринам із Червоної Книги;
• профілактичні пам’ятки;
• соціальна реклама здорового способу життя;
• ток-шоу за темою уроку.

Екскурсія до телецентру

Географія:

• використання відеофільмів про ландшафт, тваринний світ, взаємини людини з природою;
• виставка учнівських тревелфото (путівника по визначних місцях);
• визначення континентів (країн) за світлинами;
• створення туристичних маршрутів, рекламних буклетів.

Інформатика:

• вчити дітей активно використовувати різні програми для створення медіапродуктів;
• знайомити із правилами медіабезпеки в соцмережах (анонімні листи, тролінг (провокації), флеймінг (емоційні репліки), гепіслепінг (реальні сцени насильства), кібербулінг, «зламування скриньок);
• допомога у створенні та веденні учнівських сайтів, блогів;
• технічні можливості визначення фейкової інформації.

— Створена нами модель медіаосвіти є ефективною, вона формує свідоме ставлення до отриманої інформації, вчить розрізняти факти та їх інтерпретацію, відсіювати та захищатися від «інформаційного сміття», створює умови для творчої самореалізації кожного учня, — підсумовує вчителька з «Основ медіаграмотності» Кременчуцького ліцею № 25. 

ПОІППО за матеріалами Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА