У Кременчуцькому ліцеї № 25 успішно впроваджують медіаосвіту

У серпні 2017-го МОН затвердило всеукраїнський експеримент з медіаосвіти на 2017-2022 роки «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». Ці заходи є продовженням попереднього експериментального етапу, що тривав з 2011 до 2016 року. 

Експеримент передбачає:

• масове впровадження наскрізної медіаосвіти, тобто, починаючи з дошкільного віку (в дитсадочках) і до випуску із школи, а також включаючи професійну освіту;
• внесення цього курсу в стратегічні освітні документи: для забезпечення інтегрованої медіаосвіти в різних предметних напрямах;
• моніторинг медіаграмотності всіх учасників освітнього процесу;
• створення мережі фахівців, які здатні швидко й адекватно реагувати на виклики життю і здоров’ю дітей, що кидає інформаційний простір. 

— В умовах нової школи педагог перестає бути єдиним авторитетним джерелом знань. А це вимагає змін у стосунках учителя і учнів, учителя і батьків. Завдання наставника — не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати компетенції людини, здатної творчо мислити, самостійно здобувати знання протягом усього життя, приймати рішення, мати свою позицію, допомогти адаптуватися в сучасних інформаційних умовах, навчити сприймати і розуміти інформацію, усвідомлювати наслідки її впливу, — розповідає вчителька з «Основ медіаграмотності» у Кременчуцькому ліцеї № 25 «Гуманітарний колегіум» Ольга Онищенко.

Ольга Онищенко

З 1 вересня 2011 року Кременчуцький ліцей № 25 став учасником Всеукраїнського експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів України. 

— Сучасна школа повинна формувати компетентності медіаграмотності в учнів. Чому? Щоб зацікавити навчанням. Важливо заохочувати використання соціальних медіа та мобільних технологій у навчанні — оскільки це та сфера, на якій діти добре розуміються. Їхня обізнаність із технологіями може бути поштовхом до активнішого залучення та глибшого вивчення. Адже вони належать по покоління «цифрових аборигенів», тоді як більшість учителів — «цифрові імігранти», — пояснює Ольга Онищенко. 

З 2014 року формалізований напрям розширили — предмет зробили обов’язковим для вивчення у 8 класі. Але це створює певний розрив, бо в 9 класі предмета немає. За словами Ольги Онищенко, необхідно створити програми і викладати курс не в окремих класах, а поетапно, починаючи з початкових і закінчуючи в 10 класі. Це дасть можливість системно викладати предмет і формувати медійні компетенції учнів.

Прес-центр ліцею

День смайлика

— Коли берешся за велику справу, завжди виникає питання: «З чого почати?» Вирішено було в 10 класі ввести спеціальний медіаосвітній курс як обов’язковий урок «Основи медіаграмотності». Але програму довелося дещо переробити й адаптувати до кількості виділених годин, зробивши акцент на посиленні практичної складової. Це дозволило зацікавити предметом учнів і максимально включити їх у роботу на уроці, — додає вчителька з «Основ медіаграмотності» у Кременчуцькому ліцеї № 25.

Допомогу у впровадженні експерименту надає Центр практичної психології і соціальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, координатор експерименту Катерина Муліка та центр психологічної служби КМНМЦ. 

— Головною умовою успішного викладання предмета стала підготовка педагога-фахівця, адже на початковому етапі воно ґрунтувалося на ентузіазмі, — розповідає Ольга Онищенко, — Важливою складовою досягнення успіху у впроваджені медіаосвіти стало знаходження однодумців у педколективі, зацікавленість адміністрації навчального закладу, тому що ентузіазму і захоплення одного викладача замало. Лише колективна підтримка сприяє успішній реалізації проекту. 

У ліцеї створили кабінет медіакультури, в якому розміщені сучасні стенди, інтерактивний комплекс, рекомендовані матеріали до практичних робіт, творчі роботи учнів. Фонд навчально-методичної літератури кабінету поповнюється завдяки виданням Академії Української Преси.

Всеукраїнське анкетування з медіаграмотності

За словами вчительки з «Основ медіаграмотності», медіаосвіту можна інтегрувати у природничі та гуманітарні предмети. Наприклад: 

• створення буктрейлерів на уроках літератури;
• знайомство з кібербезпекою, сучасними програмами, за допомогою яких можна створювати медіапродукти та перевірити достовірність інформації з Інтернету на заняттях з інформатики;
• створення мотиваційних ситуацій за допомогою рекламних роликів, епізодів мультфільмів (спростувати або довести правильність думки) на уроках природничого циклу;
• аудіювання виступів політичних діячів мовою оригіналу на уроках іноземної мови;
• розповіді про музичні уподобання у формі презентації, створення журналу про музику, аналіз відеокліпів на мистецтві. 

Виконання таких завдань ініціює активне мислення, формує потребу ретельно ставитися до джерел інформації в Інтернеті, обговорювати, чому вони обрали саме їх, готуючись до уроку.

ПОІППО за матеріалами Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА