Що чекає на учасників ЗНО з фізики, історії України, біології, географії та хімії

Учні, які цього року завершують здобуття повної загальної середньої освіти: учні 11 класів, студенти закладів вищої (коледжі та технікуми) та професійної освіти проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО:

• випускники закладів загальної середньої освіти — 3 предмети (українська мова та література, математика або історія України та один з предметів із запропонованого вище переліку);
• учні закладів професійно-технічної та вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації, які у 2019 році здобудуть повну загальну середню освіту — складають ДПА з 3 предметів: 2 у формі ЗНО (українська мова, математика або історія України) у пункті тестування, третій письмово в закладі освіти;
• студенти ЗВО І-ІІ рівнів акредитації, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти та які отримали в 2018 році 1-3 бали за результатами ДПА, можуть повторно пройти державну підсумкову атестацію в 2019-му.

Загалом зовнішнє незалежне оцінювання відбуватиметься з одинадцяти навчальних предметів:

• українська мова і література;
• історія України;
• математика;
• біологія;
• географія;
• фізика;
• хімія;
• англійська мова;
• іспанська мова;
• німецька мова;
• французька мова

Зміст сертифікаційних робіт предметів визначений Програмою зовнішнього незалежного оцінювання. Вона затверджена Міністерством освіти і науки України. Програму розробляють на основі чинних навчальних програм з відповідних предметів для загальноосвітніх навчальних закладів.

— Більше 10 років мрію стати студентом закладу вищої освіти неможливо реалізувати без складання зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО проводиться з метою забезпечення права осіб на рівний доступ до вищої освіти та оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам, — розповіла директорка Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена Харченко.

Олена Харченко та Олександр Сидоренко

30 травня — ЗНО з фізики

Сертифікаційна робота з фізики налічує 38 завдань різних форм. 24 завдання з вибором однієї правильної відповіді, 4 — на встановлення відповідності («логічні пари») і 10 — відкритої форми з короткою відповіддю.

Дізнатись результати ЗНО з фізики можна на інформаційних сторінках учасників до 13 червня, після завершення складання іспиту.

4 червня — ЗНО з історії України

Сертифікаційна робота з історії України налічує 60 завдань різних форм і складається з двох частин: 30 завдань — «Історія України ХХ — початку ХХІ ст» та 30 завдань — «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст».

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з історії України розміщатимуться на інформаційних сторінках учасників до 24 червня.

6 червня — ЗНО з біології

Сертифікаційна робота з біології налічує 48 завдань різних форм. 36 з них — з вибором однієї правильної відповіді, 8 — на встановлення відповідності та 4 — з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з біології оприлюднять на інформаційних сторінках учасників до 19 червня.

11 червня — ЗНО з географії

Сертифікаційна робота з географії налічує 56 завдань різної форми. До неї увійдуть 36 завдань з вибором однієї правильної відповіді, 6 — на встановлення відповідності, 8 — відкритої форми з короткою відповіддю та 6 — з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.
Дізнатись результати ЗНО з географії можна буде на інформаційних сторінках учасників до 24 червня.

13 червня — ЗНО з хімії

Сертифікаційна робота з хімії налічує 52 завдання різних форм. З них 36 завдань — з вибором однієї правильної відповіді, 6 — на встановлення відповідності та 10 — відкритої форми з короткою відповіддю.

Загальна інформація

При визначенні результатів ЗНО за шкалою 100–200 балів ураховуватиметься тестовий бал, отриманий за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. 

Також встановлять поріг «склав/не склав» — мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. 

На основі тестового балу кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

Учасники, які подолають мінімальний поріг, зможуть узяти участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти.

Учасники ЗНО також отримають оцінку за шкалою 1–12 балів.

— Особисте ставлення перевіряючого ніяк не впливає на кінцевий результат учасників. Тому ми отримуємо об’єктивний результат. А ВНЗ — студентів, які матимуть бажання далі вдосконалюватись і стати профі у своїх сферах. ЗНО — гарний спосіб перевірити реальні знання молоді, — розповідає в.о. голови Полтавської ОДА Роман Товстий.

Роман Товстий

Нагадаємо, Департамент освіти і науки Полтавської ОДА на чолі з Оленою Харченко спільно з Харківським регіональним центром оцінювання якості освіти, який очолює Олександр Сидоренко, визначили дев’ять округів проведення ЗНО. Це міста: Полтава, Кременчук, Гадяч, Горішні Плавні, Лубни, Миргород, Карлівка, Кобеляки та Пирятин.

Що чекає на учасників ЗНО з української мови і літератури та математики, ми вже писали.

Детальніше про ЗНО з іноземних мов читайте в наступному матеріалі

ПОІППО за матеріалами Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА