Полтава стала першим містом, у якому затвердили Концепцію інтегрованого розвитку
21 грудня 2018 року в Полтаві відбулася знакова подія для всіх жителів міста й прилеглих територій: рішенням позачергової двадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання депутати затвердили Концепцію інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030».
4 січня в КО «Інститут розвитку міста» відбулась прес-конференція щодо обговорення стратегічного плану «Полтава 2030». Засідання відбулось за участі заступника міського голови Віталія Нікіпелова, директора «Інституту розвитку міста» Юрія Левченка, керівника офісу проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні» у Полтаві Ірини Брижань та представників засобів масової інформації.
Концепцію «Полтава 2030» створювали протягом трьох років у рамках проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». Активну участь у її розробці брала КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради.
Керівник полтавського офісу проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні» Ірина Брижань наголосила, що крім Полтави учасниками проекту є міста Львів, Чернівці, Вінниця, Житомир, та Подільський район Києва. Проте, саме Полтаві першій вдалося офіційно затвердити Концепцію інтегрованого розвитку.
— Цим ми завдячуємо злагодженій роботі та професійним зусиллям усіх стейкхолдерів — спеціалістів та експертів проекту, працівників виконавчого комітету та депутатів Полтавської міської ради, представників бізнес-спільноти, наукових установ, громадських організацій та активних мешканців міста.
Модератор заходу Ірина Брижань також зазначила, що затверджена Концепція інтегрованого розвитку «Полтава 2030» містить не лише опис пріоритетних сфер і напрямків розвитку, але також у ній запропоновано 62 проекти, реалізація частини яких розпочнеться вже у 2019 році.
— У 2019 році згідно з Концепцією заплановано втілити проекти по реконструкції вулиці Соборності, ревіталізації промислових зон міста — Київського району та території кондитерської фабрики по вулиці Спаській та Пилипа Орлика. Окрім цього, в планах — Прирічковий парк, капітальний ремонт парку відпочинку «Перемога», а також втілення інфраструктурного проекту по вулиці Лазурній. Але, для того, щоб ці проекти можна було втілити в життя, необхідно першочергово внести зміни до Генерального плану міста.
Заступник міського голови Віталій Нікіпелов додав, що Концепція інтегрованого розвитку на першому етапі її створення мала визначити проблемні місця та моменти, які потрібно вирішити для покращення міського середовища:
— Однією із рекомендацій плану стратегічного бачення міста на найближчі роки є розвиток муніципального електроавтотранспорту. Мобільність та транспорт — це важливий момент існування будь-якого сучасного міста. Суттєві зміни цьогоріч можуть відбутися у питанні пасажирських перевезень. Планами передбачена закупівля значної кількості автобусів на комунальне підприємство, а також залучення інвестицій Європейського банку реконструкції і розвитку для нових тролейбусів.
У свою чергу Юрій Левченко зауважив, що завдяки Концепції Полтава матиме змогу вийти на нові горизонти в спілкуванні з міжнародними партнерами та донорами, а затвердження подібних стратегічних документів для міста є нормою в європейський практиці.
Довідково:
Проект «Інтегрований розвиток міст в Україні» виконується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». У ньому беруть участь Львів, Чернівці, Вінниця, Житомир, Полтава та Подільський район Києва. Уряд Німеччини фінансує проект у розмірі 7,25 млн євро, Уряд Швейцарії надає 1,85 млн євро.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність, сталий економічний розвиток. Окрім того, співпраця з Німеччиною охоплює подолання кризової ситуації на сході країни. При цьому особлива увага приділяється підтримці українських громад, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.
