Розмір тексту

Фермер із Полузір’я Мачухівської ОТГ — про чесність і соціальну відповідальність

Олександр Шапаренко Олександр Шапаренко

Фермерське господарство «Лузір’я» — найбільше на території Полузірської сільської ради. Фактично бюджетоутворююче підприємство. Його співзасновник і керівник — Олександр Шапаренко. Це активна людина, яка небайдужість до свого рідного села підтверджує діями.

Олександрові 37 років. Він уродженець Полузір’я, як і декілька поколінь його предків. Вивчав агрономію у Полтавській державній аграрній академії, проте не зупинився в навчанні й зараз здобуває ступінь магістра агрономічних наук. При цьому, так склалося, що він у своєму господарстві займається худобою. А його старший брат — теж співзасновник і керівник — будучи зоотехніком, опікується полями. Втім, такий дивний розподіл обов’язків на роботі ФГ «Лузір’я» не позначається — господарство розвивається.

До того, як стати фермером, Олександр Шапаренко працював у сільраді. Але потяг до землі виявився сильнішим за кар’єрні перспективи держслужбовця.

Любов до праці, до землі, до рідного села — це спонукало зайнятися сільським господарством. Руки ростуть з правильного місця, тож вирішив працювати на себе. Починалося все з того, що в нас був 1 гектар присадибної особистої землі. Продав машину, купив трактор. І потім потихеньку, потихеньку працював, — згадує перші фермерські кроки Олександр.

Техніка підприємства працює в полі Техніка підприємства працює в полі

Худоба ФГ «Лузір'я» Худоба ФГ «Лузір'я»

Зараз господарство обробляє 500 га землі. На полях вирощують кормові культури, сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь. Частину переробляють на корм худобі, частину продають. З минулого року в «Лузір’ї» займаються великою рогатою худобою: доглядають 50 корів та 17 нетелей молочної породи. На фермі майже повністю автоматизований процес доїння корів. Під час цієї процедури до молока не торкається жодна людська рука. До того ж, у господарстві є вісім одиниць техніки: шість тракторів і два комбайни.

Олександр Шапаренко слідкує за тенденціями, за напрямками розвитку сільського господарства. Відвідує інші фермерські господарства та переймає їхній досвід. Буває на «Дні поля», де цікавиться іноземною аграрною технікою. Власне, для підвищення рівня фахових знань, фермер здобуває другу вищу освіту.

Для Олександра основним принципом господарювання є чесність. Тому всі 35 робітників «Лузір’я» офіційно працевлаштовані. Щороку господарство відраховує до місцевого бюджету більше 1 мільйона гривень.

Чесність у відносинах — це головне. З конкурентами, з колегами, з усіма. Мене дуже вражає непорядне ведення бізнесу. Фермер повинен бути соціально відповідальною людиною. Не тільки для себе працювати, а й для села. Бо хто ж, як не фермери, подбають про село? Я стикався з багатьма «колегами», які заходили в село й пропонували «в темну» якісь угоди, щоб не платити податків. У нас і так бідна країна, а якщо кожен так робитиме, то це ні до чого гарного не приведе, — говорить Олександр.

Працівники ФГ «Лузір’я» Працівники ФГ «Лузір’я»

Слова фермера не розходяться з ділом. Ще до об’єднання Полузірської сільради в Мачухівську ОТГ він був депутатом і багато зробив для рідного села. Ремонт амбулаторії, кількох ділянок місцевих доріг, повна заміна мережі водогону, освітлення — це результат його дій. Полузір’я — охайне й доглянуте село, але ця красива картинка досягнута в боротьбі з депутатами, тутешніми підприємцями й байдужими односельцями.

Таку ж позицію Олександр відстоює і як депутат Мачухівської об’єднаної громади. Балотуватися його умовили місцеві жителі.

Я завжди на сесіях сперечаюся з іншими депутатами й, навіть, з головою громади. Але ж як депутат я відстоюю інтереси свого села, своїх виборців. Раніше, коли був депутатом Полузірської громади, зазвичай свої обіцянки виконував. І далі буду працювати, щоб село відчувало й бачило, що про нього не забули. Якщо я не вирішую питання — мені соромно перед односельцями, — наголошує фермер-депутат.

Найближча мета Олександра Шапаренка як депутата — отримати дозвіл на будівництво спортивного майданчика з міні-футбольним полем і тренажерами. Він готовий допомогти проекту на засадах співфінансування або навіть самому побудувати майданчик. Головне,щоб у селі було місце для дозвілля дітей і молоді. А поки ситуація з майданчиком знаходиться у стані планів, фермер допомагає замінювати вікна та утеплювати фасад у місцевій школі.

Олександр не вихваляється досягненнями. Він дотримується думки, що кожен повинен допомагати селу. Бо коли все робить хтось один, то воно сприймається як належне й не цінується. А коли гуртом — зростає відповідальність за зроблене, і слово «громада» набуває справжнього змісту.

На думку фермера, сучасні дорослі просто зобов’язані показувати гарний приклад підростаючому поколінню. І коли хоча б частина дітей засвоїть нескладні правила життя — чесність, небайдужість, відповідальність, працьовитість — у села, громади, країни буде перспектива.

Вкласти гроші в культурний розвиток дітей — це найважливіше, що ми можемо зробити. Треба вкладати в майбутнє зараз. Бо воно зараз же й настає. Ці самі діти, коли виростуть, і далі понесуть ту чесність, про яку я кажу. Нехай навіть лише хтось із них — це вже немало, — розмірковує Олександр.

Бути фермером — нелегко. Особливо, коли є худоба, яка потребує постійного догляду. Потребує уваги й родина. У Олександра двоє дітей: хлопчик-першокласник і трирічна донька. І доводиться розриватися, щоб знайти на роботу й родину час, якого завжди дуже мало.

Відпочиває Олександр у сімейному колі, полюбляє подорожувати. Об’їздив на авто майже всю Україну, від краси якої у захваті. Зокрема, йому подобається Бердянськ та краєвиди Карпат. Імпонує фермеру активний відпочинок, сидіти на одному місці — нецікаво. Інколи ходить полями та лісами з металошукачем: знаходить гільзи, монети та прочищає поля від чермету.

Прес-служба Мачухівської ОТГ

Партнерський проект
Слово громади

Редактор проекту:
Катерина Кролевська

262

Полтавщина:

Запропонувати тему