На Полтавщині вирішують питання збереження поверхневих вод
Водні об’єкти Полтавщини забруднюються фосфатами. Фахівець Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА розповів про причини і наслідки таких забруднень.
Полтавська область має велику кількість водних об’єктів — річок, озер та ставків. Часом, вони забруднюються фосфатами. Фахівець Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Михайло Савченко розповів причини і наслідки цих забруднень. Джерела надходження фосфатів у поверхневі води ділять на дві основні групи. Перше джерело надходження — від промислових підприємств, очисних споруд підприємств житлово-комунального господарства, а також від підключення до зливових каналізації суб’єктів господарювання — несанкціоноване підключення на скид вод. Друге джерело — поверхневий стік із забудованих територій, стоки із сільськогосподарських угідь, ерозія ґрунтів і руйнування берегів та інше.
Через різке збільшення користування синтетичними мийними засобами ми насичуємо воду хімічними речовинами. Вони майже або взагалі не очищаються на очисних спорудах. Їхнє перенесення зі стічних вод у водойми викликає інтенсивне збільшення фосфатів. Синтетичні мийні засоби покривають поверхню водойм шаром поверхневої плівки. Вона зменшує випаровування, що викликає підвищений прогрів води. Утворення плівки перешкоджає надходженню кисню у воду і виділенню вуглекислого газу із води у повітря.
— Уже весь світ переходить на безфосфатні мийні засоби. Маємо знижувати використання та викиди фосфатів у водойми. Вже на ринку в Україні є миючі засоби, які не містять фосфати. Але люди купують те, що дешевше і це загальнодержавна проблематика. Це питання має бути на постійному обговоренні з громадськістю і законодавчими органами нашої країни. Вважаю, нам потрібно обмежити або припинити їх використання, — наголосив голова Полтавської ОДА Валерій Головко. — Так, безфосфатні — дорожчі. Але я вважаю здоров’я мешканців Полтавщини та країни й нашої природи — дорожчим скарбом.
Голова Полтавської ОДА Валерій Головко
Разом з тим актуальне питання — охорона від забруднення, засмічення та збереження прибережних захисних смуг. В області є випадки їхніх порушень. Це розміщення будівель із господарськими спорудами, розорювання земель, пошкодження або навіть незаконні рубки лісових насаджень.
— Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Для малих річок це 25 метрів. Але, якщо ми пройдемо по території прибережних захисних смуг в місті Полтава — то можемо побачити, що є і 5, і 10, і 15 метрів. Навіть тимчасові споруди намагаються розміщати саме біля води, — зазначив директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Ігор Піддубний.
Директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Ігор Піддубний
У Полтаві та в інших населених пунктах — є зливова каналізація, яка не має очищення. У результаті змивається багато природних забруднювальних речовин, вони йдуть прямо в річку чи водойму. Крім цього, в зливову виводяться нечистоти від суб’єктів господарювання, і з житла громадян. Деякі дізнаються, де протікає річка або де йде вихід каналізації — підключають каналізацію будівель, і закладів громадського харчування, тож відходи скидаються повз очисні споруди. В Полтаві таких випусків понад сто.
— Ми маємо самі слідкувати за такими діями. Людина не має забруднювати навколишнє природне середовище собі ж на шкоду. Втім, деякі виносячи сміття за двір — вважають його викинутим — воно уже не у їхньому будинку. Подальші дії із відходами їх не цікавлять. Тож скільки контролюючих служб не було б, всіх мешканців або підприємців проконтролювати не можна. Якщо людина хоче порушити — вона знайде спосіб. Кажуть, чисто не там, де прибирають, а там де не смітять, — пояснив начальник відділу охорони атмосферного повітря і водних ресурсів управління природокористування Департаменту екології та природних ресурсів ПОДА Михайло Савченко.
Фахівець Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Михайло Савченко
Він навів приклад підходу європейських країн, якщо підприємство робить забір води з річки або водойми — воно бере нижче за течією від місця скидання. І якщо скинув недостатньо очищену воду, то її і буде використовуватиме. В Україні прийнято закон «Про оцінку впливу на довкілля», який дає змогу робити розміщення об’єктів. які мають вплив на довкілля з врахуванням думки громадськості. В екологічних питаннях думка населення, що живе на цій території — головна. Важливо, щоб вона була врахована. Порадив не мовчати у випадках не згоди і звертатися до держаних органів.
— Ситуацію можна покращити, маючи інформацію від населення і органів місцевого самоврядування. Населення має бути більш зацікавленим в чистоті води. Радує, що є місцеві громади, які проявляють свою ініціативу — борються, щоб водойма була очищена, знаходилася в належному санітарному стані, не була забруднена, не було несанкціонованих звалищ. Адже розуміють, що хочеться після роботи відпочити, і щоб навколишнє середовище було в неналежному природоохоронному і санітарному стані, — додав Ігор Піддубний.
Департаменту має 17 запитів на розчистку річок. Розглядаються проекти зі створення регулюючих об’єктів для покращенні водності на річках Сула, Псел і Ворскла.
Заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий
— Люди мають розуміти, що використання безфосфатних мийних засобів — це збереження природи. А також усвідомлювати, що це — піклування про власне здоров’я, і про надбання, які ми передамо наступним поколінням. Від наших дій у збереженні екології — ми ж самі і отримуємо моральне задоволення та відчуття виконаного боргу, — зауважив заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
