Політична негода навколо надр Полтавщини
Коли штормить — це завжди комусь вигідно. У стосунки між жителями місцевих громад та газовидобувними компаніями час від часу втручаються треті сторони — зі своїми корисливими мотивами.
Політичні маніпуляції навколо видобутку вітчизняного газу і ціни на нього стали вже звичними для українського політикуму та регіональних еліт. З цього приводу існує маса міфів. Наприклад, про те, що газ з українських надр є в рази дешевшим за імпортований. Або про те, що буріння газових свердловин наносить непоправну шкоду довкіллю і людям.
Спростування цих популярних міфів — у наших спільних інтересах. Але також мусимо знати і уникати причин, на ґрунті яких вони виникають.
Є важливий нюанс: український газ не може бути суттєво дешевшим за імпортний. Так, ми можемо з роками забезпечити потреби населення і підприємств країни тільки ним. Для цього уряд прийняв стратегію розвитку газовидобувної галузі до 2020 року, відкрив геодані, проводить прозорі аукціони для бажаючих отримати ліцензії, підготував 44 ділянки із родовищами вуглеводнів для продажу видобутку на них через електронні аукціони. Проте енергонезалежність не дорівнює дешевизні.
Колишній член правління «Нафтогазу» Олексій Тимофєєв розповідає, що видобуток газу — ризикована справа. При бурінні свердловин далеко не кожна з них буде продуктивною — «порожні» підприємства ліквідовують за свій кошт. А, крім цього, у них є багато витрат на геологічну розвідку надр і закупівлю нового обладнання. Тому що сучасний газовидобуток — це жорстке дотримання безпечних умов праці та високий захист навколишнього середовища від впливу технологічних процесів.
Олексій Тимофеєв
Тому ті, хто розповідає про майже дармову ціну на вітчизняний газ, або не розуміють принципів роботи галузі, або дбають тільки про власний «робінгудський» імідж, або ж свідомо працюють проти українського газовидобування.
Тим часом ГПУ «Полтавагазвидобування» за останні два роки отримало 60 відмов (!) від депутатів облради на звернення щодо отримання спецдозволів на використання надр. Внаслідок зменшення видобутку втрати від несплаченої ренти та податків становитимуть 4.9 млрд грн до центрального бюджету країни та, зокрема, 135 млн грн до місцевих бюджетів Полтавщини.
Депутат, генеральний директор ТОВ АФ «імені Довженка» Віктор Скочко на сесії облради 12 липня визнав заполітизованість ситуації із погодженнями і відмовами газовидобувним компаніям.
Натомість просто на наших очах еволюціонує думка представників місцевих громад, де є поклади вуглеводнів, з приводу доцільності подальшої розробки надр. Яскравий приклад на Полтавщині — Сенчанська ОТГ. Ще у радянські часи на території нинішньої об’єднаної громади накопичувалися проблеми: інфраструктурні, екологічні. Допомагати у їхньому розв’язанні — позиція ГПУ «Полтавагазвидобування». Спочатку за допомогою соціальних угод, а нині — за рахунок виплат рентних платежів. Громада почала відроджуватися: у закладах освіти і медицини — масштабні ремонти, дороги поступово вкриваються новим шаром асфальту.
Голова Сенчанської ОТГ Віктор Лисий
— Сучасні технології та плідна співпраця із керівництвом ГПУ стали для нашої громади початком нового життя. Прорив — у плані екології. Адже під час видобутку вуглеводнів у нас не риють небезпечні котловани, використану воду переробляють на бурильні розчини, відходи виробництва вивозять за межі області, — зазначає голова Сенчанської ОТГ Віктор Лисий. — Співпраця у нас відбувається максимально прозоро. При забуренні кожної нової свердловини — громадські слухання. На них перевіряємо документацію, задаємо питання, їздимо на екскурсії по об’єктах. Ми розуміємо, що видобуток вуглеводнів на нашій території має тривати, але при цьому просто відвідуємо підприємство та співпрацюємо із ним. І не треба політизувати це питання — все очевидно.
У 2018 році Сенчанська ОТГ уже отримала найбільшу суму рентних платежів серед всіх об’єднаних громад на Полтавщині — понад 20 млн грн.
Окрім запровадження зрозумілих правил співпраці між громадами та газовидобувними компаніями, суб’єктам ринкової економіки допомагають галузеві експерти. Це колишні працівники нафтогазової сфери, наукові співробітники профільних вузів тощо. Саме такий персонал працює у ГО «Нова енергія». Один із проектів цієї громадської організації — «Прозоре управління коштами, отриманими від видобутку вуглеводнів на місцевому рівні». Його першими «ластівками» стали Чкалівська ОТГ на Харківщині та Опішнянська селищна рада на Полтавщині.
На жаль, центр гончарства до цього часу ще не створив ОТГ. Це означає, що у 2018 році місцева громада отримає близько 3,2 млн грн рентних платежів (це 1%), а могло б бути втричі більше (3%, як у всіх об’єднаних громад).
Олена Агапова
— Ми допомогли жителям Опішні та сусідніх сіл зрозуміти, яке у них буде фінансування в 2018 році. Які є демократичні інститути для співпраці людей із видобувними підприємствами. Чому потрібно створити статут громади і яку користь він їй дає. Власне, ці люди отримують сьогодні цінну інформацію, вчаться співпрацювати без посередників з платниками ренти, за допомогою якої ремонтують інфраструктурні об’єкти, втілюють у життя соціальні проекти та планують один стратегічний — розвиток свого самобутнього туристичного потенціалу. Вони на правильному шляху, тому політичні буревії цю громаду та підприємства на її території, скоріше за все, обійдуть стороною, — зазначила експерт ГО «Нова енергія» Олена Агапова.
Сьогодні активні громадяни Опішні розробляють соціально-економічний план свого розвитку, вчаться думати стратегічно. А це значить, що такими, як вони, ніхто не зможе зманіпулювати на користь своїм політичним інтересам: ні в обласній раді, ні на державному рівні.
