Штрафи та відповідальність за незаконний видобуток риби, — очільниця Полтавського рибоохоронного патруля розповіла про покарання браконьєрів
Які види відповідальності передбачено в законодавстві України для рибалок і браконьєрів? Хто такі браконьєри та коли настає компенсація завданих збитків? Про це розповіла начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич.
Хто такі браконьєри та чим вони займаються?
Браконьєри — це ті, хто видобуває біоресурси незаконними способами лову. За ці діяння передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. В Україні це Закони: «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження». Діють і правила мисливства, рибальства та інші законодавчі й нормативні акти.
— Щорічно в Україні затримують близько 100 тис. порушників Правил рибальства. До того ж, їх кількість постійно зростає. Рибне браконьєрство заохочується погано контрольованим продажем рибальських браконьєрських снастей на ринках, а в Інтернеті існує велика кількість сайтів, де розповідають, як самостійно можна змайструвати найстрашнішу браконьєрську сучасну зброю — електровудку, — прокоментувала Оксана Кулинич.
Щорічно в Україні у рибних браконьєрів вилучається близько 100 тис. заборонених снастей, проте на руках у них є близько 10 млн сіток та інших браконьєрських снастей.
Через браконьєрство і безконтрольне рибальство в найближчі роки можуть зовсім зникнути тарань, минь, підуст, карась золотий. У цілому ж запаси риби у водах України з 1996 р. по 2001 р. впали в 12 разів.
Рибне браконьєрство заохочується також тим, що браконьєрська сітка-китайка коштує в магазинах і на ринках у кілька разів дешевше, ніж рибальська вудка або спінінг.
Покарання за не значне порушення Правил любительського рибальства
Це порушення, пов’язані з кількістю снастей та гачків, ловом під час нерестової заборони, ловом в забороненому місці тощо. Такі адміністративні злочини потрапляють під дію статті 85 КУпАП України. Згідно з її першої частиною, штраф для пересічних громадян складе від 34 до 51 гривні (якщо без улову), а по третій частині від 51 до 170 гривень (з уловом). На посадових осіб виписують 170-510 гривень.
Покарання за значне порушення Правил любительського рибальства
Під цим розуміють використання браконьєрських знарядь лову і порушення норми вилову. На таких порушників чекає стаття 85 пункт 4 та протокол на суму від 340 до 680 гривень.
Покарання за грубе порушення Правил любительського та спортивного рибальства
Незаконний видобуток біоресурсів, який заподіяв істотну шкоду державі. Електровудочки, сітні, вибухові, отруйні знаряддя лову тощо тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 249 КК України це штраф від 1700 до 3400 гривень або обмеження волі на строк до 3-х років, з конфіскацією знарядь, видобутого, транспортних засобів.
У разі повторного порушення передбачена друга частина Статті 249. Це штраф від 3400 до 6800 грн, обмеження свободи до 3-х років або позбавлення волі на той самий строк. Таких порушників також чекає конфіскація знарядь лову, засобів пересування і всього незаконно добутого улову.
Такса за незаконно добуті ресурси
— Треба пам’ятати про те, що ловлячи рибу в незаконний спосіб, окрім порушення закону, завдається непоправна шкода природі, за що також доведеться заплатити. Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, за кожен екземпляр виловленої в незаконний спосіб рибини доведеться сплатити нанесені збитки, — поділилась начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області.
Також адміністративна відповідальність покладається на тих, хто бажає підзаробити з продажу незаконних знарядь лову та незаконно добутих водних біоресурсів.
Так, за виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції призначається штраф у розмірі від 153 до 357 гривень з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
За рекламу чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу — штраф на громадян у розмірі від 850 грн до 1700 грн, на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами — від 1700 грн до 4250 грн.
За порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу — штраф у розмірі від 510 грн до 1700 грн із конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
