У Полтаві обговорили вплив угоди про асоціацію з ЄС на АПК області
Учора у Полтаві відбулася конференція «Європейські реформи в українському АПК». Під час заходу розглядали позитивні й негативні моменти угоди про асоціацію з Євросоюзом для аграріїв Полтавщини.
Темою конференції був поточний стан європейської інтеграції України у розрізі агропромислового комплексу.
Учасники заходу — представники агробізнесу, громадських організацій, аналітичних центрів, профільних міністерств і департаментів місцевої влади. Вони розглядали наступні питання:
- Як український бізнес оцінює Угоду про Асоціацію?
- Що говорить Угода про Асоціацію про сільське господарство?
- Як вплинуло створення зони вільної торгівлі з ЄС на український експорт сільськогосподарської продукції?
- Як ефективно використати потенціал Угоди про Асоціацію українським сільгоспвиробникам?
За словами першого заступника директора департаменту АПК Полтавської ОДА Івана Реви, прогнози щодо виходу української сільськогосподарської продукції на європейські ринки оптимістичні. Поточні показники зовнішньо-економічної діяльності вищі, ніж минулого року і набагато кращі, ніж у попередні роки.
— Треба розуміти, що вихід нашого агропромислового комплексу на рівень ЄС за всіма аспектами — довготривалий шлях. Не одного, не двох, і навіть не п’яти років. Але ми бачимо, що українській продукт знаходить збут в Європі, — зазначив Іван Рева.
Україна наразі четверта за обсягом експорту сільськогосподарської продукції в країни ЄС після Бразилії, США і Аргентини. Полтавщина займає провідне місце серед регіонів-експортерів країни. Полтавщина — провідний аграрний край, один з лідерів АПК України. Вона займає перше місце в країні по інвестиціям в галузь, по виробленню молока, урожаю озимої пшениці.
Найбільшим попитом продукція полтавських аграріїв користується в Австрії, Німеччині, Угорщині, Чехії і Нідерландах. Основною експортною продукцією є зерно, олія, борошно, цукор, продукти харчової промисловості (зокрема шоколад), курятина.
У 2017 році полтавський аграрний експорт у країни ЄС зріс в 1,5 рази, що склало 0,9 млрд доларів. Із 100 суб’єктів господарства, що відправляють продукцію в Європу 80 представляють великий бізнес, решта — середній і малий.
Зростання ринків збуту відмітив віце-президент Полтавської Торгово-промислової палати Володимир Борисенко. Щоправда, обсяги експорту зростають за рахунок африканських і азійських країн: Туреччини, Китаю, Японії, Південної Кореї, Єгипту. Європейські ринки освоюються, але поступово.
Володимир Борисенко (зліва)
— Підписавши Угоду про асоціацію, ми отримали великий ринок збуту. Це динамічний, цікавий ринок, який дає нам можливість розвиватися. Вже є позитивні зміни, — зазначив Володимир Борисенко.
Головна проблема українського і полтавського АПК — переважна більшість продукції є сировиною. Крім того, експортери вказують на непередбачуваність вітчизняної торгової політики, відсутність спрощених правил отримання сертифікатів і дозволів, корупційну складову. В той же час, на митницях значно скоротився час оформлення експортних товарів.
Торгові квоти безмитної торгівлі, які виділяє ЄС для України, щороку збільшуються. Проте обсяг експортної продукції за квотами становить лише 12% від загального. Експерти радять не звертати уваги на квоти. Якісний товар, що відповідає європейським нормам, завжди знайде свого покупця. Лише постає задача підтягнути українські стандарти до рівня ЄС.
— Україна стала впливовим міжнародним гравцем в агропромисловому комплексі. Ми інтегровані в світовий торговий процес. Наш ринок ліберальний, і у нього велике майбутнє, — відзначив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.
Тарас Висоцкий (справа)
Погоджується з директором УКАБ і заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий:
— Сьогодні деякі галузі українського АПК вириваються вперед, стають потужними й конкурентоспроможними. Україна поступово здобуває європейські ринки збуту. Приємно, що Полтавщина не пасе задніх в структурі загального обсягу експорту сільськогосподарської продукції у країни ЄС. У 2017 році полтавський експорт зріс у 1,5 рази — до 0,9 млрд. доларів. Попереду ще багато роботи: впровадження євростандартів, розвиток переробної галузі, вдосконалення торгового законодавства. Проте процес євроінтеграції вже працює, і аграрії вже відчули це.
