Освітяни Полтавщини взяли участь у Всеукраїнській конференції «Освіта дітей з ментальними порушеннями. Права та обов’язки»
23 березня у Київській міській державній адміністрації пройшла конференція «Освіта дітей з ментальними порушеннями. Права та обов’язки». Участь у ній взяли освітяни, народні депутати, представники благодійних фондів (БФ) та громадських організацій (ГО). Загалом понад 500 зацікавлених осіб з усієї України.
Мета конференції: висвітлення проблем психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти, формування рекомендацій з їхнього вирішення, ініціювання внесення до законодавства України змін щодо участі у навчально-виховному процесі особистого асистента дитини з особливими освітніми потребами.
Присутня на заході виконавчий директор БФ Порошенко «Безбар’єрний простір» Уляна Пчолкіна повідомила, що більшість навчальних закладів України не пристосовані для дітей з інвалідністю. Адже для них потрібно облаштувати пандус відповідного нахилу, широкі двері, санвузол. Крім того має бути тактильні контрастні накладки на сходах. Слід подбати і про відсутність порогів та багато чого іншого.
— Кожна дитина має право на освіту. І кожна книжка, кожна парта, тобто все у навчальному закладі повинно бути пристосованими. Крім того дитина без сторонньої допомоги має вийти зі свого будинку та доїхати до школи. Натомість ми бачимо зовсім іншу картину. Школи у своїй більшості є архітектурно не доступними, — наголосила Уляна Пчолкіна.
Учасники конференції заслухали та обговорили низку важливих питань. Зокрема «Про роль інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) в системі інклюзивної освіти».
Учасники конференції
Спеціальна школа інтернат прирівнюється до реабілітаційного закладу та підпадає під закон «Про реабілітацію юдей з інвалідністю», адже тут повний комплект. В спеціальній школі надаються послуги освітні, реабілітаційні та соціальні. За дитиною доглядають, маленькі класи, комфортні умови, харчування. Батьки при цьому можуть працювати, адже знають, що це повний день, а ще й діти проживати можуть.
— Але, якщо подивитися на кілька років вперед і подумати чим буде закінчена доля цієї дитини та чи буде вона так само комфортно почувати себе після закінчення інтернату, це вже інше питання. Адже ми знаємо, що потім адаптуватися в звичайному суспільному житті людині набагато важче, — повідомила Генеральний директор Директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН України Лариса Самсонова.
На заході також наголосили на необхідності у дошкільних та загальноосвітніх закладах ввести посаду асистента дитини з особливими освітніми потребами.
Любов Січкар
— На мою думку асистент дитини — це особа, яка буде супроводжувати її, повинен бути хтось із рідних. Адже ця людина повинна добре знати дитину. Бо одна справа ознайомити педагога з особливостями розвитку малечі та порадити, що робити в тій чи іншій ситуації. Інша справа щодня бути з дитиною, знати як її заспокоїти, в разі необхідності, допомогти. Атмосфера та оточення має величезне значення у розвитку дітей з особливими освітніми потребами, — зауважила директорка Полтавського навчально-реабілітаційного центру Любов Січкар.
Підбиваючи підсумки конференції, учасники дійшли висновку: в організації роботи щодо забезпечення прав дітей з інвалідністю на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист є серйозні проблеми і суттєві прорахунки. Крім того не достатньо дитячих кваліфікованих педагогічних, медичних та соціальних працівників, спеціальних психологів тощо. Аби це виправити, на конференції прийняли відповідну Резолюцію. Нею також передбачено у дошкільних та загальноосвітніх закладах ввести посаду асистента дитини з особливими освітніми потребами.
