Опитування дискусії після ознайомлення з аргументами?

Нагадаю одну з основних цілей дискусії за нашими правилами — з’ясування дискусійного питання. Не стоїть завдання одній зі сторін доказати своє. Завдання розкласти питання на дві сторони — на «За» і «Проти». 

Кожен з наведених аргументів характеризує дискусійне питання. Аргументи — об’єктивні характеристики.

Сторони прагнуть знайти саме такі характеристики. 

Дискусанти під час очної дискусії озвучують підготовлені аргументи (характеристики). Таким чином, наше питання розкривається, як квітка розквіта.

Слухачі (читачі) оцінюють аргументи, з’ясовують вагоміші і виносять власне розсудливе рішення. Яке можуть висловити, натиснувши кнопку «За» чи «Проти» опитування

Розміркуємо опитування окремих дискусій

Нужно ли человечеству дальнейшее развитие искусственного разума?

Мала кількість голосів свідчить про невисоку зацікавленість подібними глобальними темами. Хоча в планах ДКП обговорення в першу чергу саме таких тем. Вони допомагають формувати світоглядні пріоритети.

З числа тих, хто проголосував, 40% проти розвитку. Невисокий рівень цікавості? Відсутність внутрішнього енергетичного посилу до зміни життя на краще? Недобрий знак. Суспільство закисло.

Нужны ли прививки?

43% проти щеплень! Громадська свідомість цьому протестує.

Повний провал державної програми імунізації. 

Імунізація — одне з найбільших досягнень людства. Завдяки цій простій дешевій процедурі людство позбавилося масових епідемій. 

Мінуси також є, особливо в перспективі. Але щоб 43%... 

Також недобрий знак.

Чи потрібний місту традиційний шкільний ярмарок у центрі Полтави?

Ця дискусія проведена після публікації: У центрі Полтави запрацював традиційний шкільний ярмарок — чи потрібен він місту? 

Підсумки опитування тут такі:

Звісно, обидва опитування не наукові. Вони скоріше бонус до тексту. Але тут користуємо їх як ілюстрацію певної ідеї. Справа ось у чому.

Остання картинка показує нам 77% проти, 23% за. Перша картинка дає 70% проти, 30% за. Чому не співпадає тенденція?

В останній публікації не наводилися аргументи за та проти нашого питання. То ж опитані не мали перед очима чіткої картини ситуації. А в дискусії наведені аргументи (характеристики) на обидві сторони. Перед голосуванням є можливість поміркувати.

Це і є сенс дискусії — вона спонукає міркувати перед тим, як приймати рішення. Рішення приймається свідомо, розсудливо, а не наосліп.

Чи потрібно безумовно охороняти і зберігати історичні будівлі, без огляду на ціну їх охорони і зберігання, не дозволяючи зносити і будувати на їх місці нові будівлі?

На кожне непросте питання маємо аргументи як За, так і Проти. Тому рішення по ним бажано обґрунтовувати. Ми бачимо характер тої і тої сторони, бачимо наслідки, у що нам вилляться наші дії.

Навіть питання історичних будівель дало нам 17% проти. І це тільки на першому поверховому рівні дискусії.

Чи потрібно в Полтаві на берегу Ворскли на місці Прирічкового парку будувати Льодовий палац?

Тут маємо подібну до попередньої ситуацію. 27% вважають, що будувати потрібно. Але ж це був тільки перший поверховий рівень дискусії! Були наведені аргументи! Можна було ознайомитися і прийняти власне розсудливе рішення.

По цьому питанню проводилися опитування й іншими організаціями. Але вони давали майже 100% проти. Звісно, інші опитування аргументів на дві сторони не давали.

Згадаймо: на кожне непросте питання маємо аргументи як За, так і Проти. Обґрунтуйте, поясніть.

Чи потрібні МАФи місту?

Знов ті самі «за рибу гроші». Жодне з непростих питань не є одностайнім. Свої плюси і мінуси. Обґрунтуйте, поясніть свою позицію.

Хто правий — власники корови чи власники машини?

Уявіть, що подібні непрості питання доводиться приймати суддям. А питання граничні. Навіть наше опитування дало 43% на 57%.

Нехай суддя прийняв рішення на користь правоти власників машини, тобто, він став на сторону більшості — 57%.

Але ж меншість також вагома! Чи потрібно меншості стати на захист своєї позиції? Таким чином відбувається поляризація. Далі йдуть інші руйнівні наслідки, з цим пов’язані. 

Зрештою, все впирається в слово авторитета, якого слухають всі, засунувши свої позиції кудись вглибину.

Нужна ли человечеству единая глобальная цель?

Глобальні світоглядні теми викликають найменшу цікавість. Але саме вони допомагають формувати світоглядні пріоритети. «Что такое хорошо, и что такое плохо»?

Дискусія має користь для слухачів, читачів тільки у разі ознайомлення з аргументами. Аргументи характеризують питання, воно розкривається, як квітка розквіта. Відчуйте аромат. Будь-ласка — приймайте власне розсудливе рішення.

Перед опитуванням ви знайомитеся з аргументами?

Чи допомагають аргументи приймати розсудливе рішення?

Дискутуймо?

Олександр ЗОЛОТУХІН, організатор Дискусійного Клубу Полтава