У Полтаві провели семінар-навчання про «Підвищення обізнаності щодо африканської чуми свиней в Україні»
Вчора у Полтавській обласній державній лікарні ветеринарної медицини відбувся семінар-навчання в межах реалізації проекту технічної допомоги «Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней в Україні. ІІ етап». Захід пройшов за участю представника національного консультанта ФАО з комунікацій Олександра Рєвнівца.
В семінарі-навчанні взяли участь голови Державних надзвичайних протиепiзоотичних комiсiй, начальники та спеціалісти з питань тваринництва управління агропромислового розвитку РДА, начальники районних, міськрайонних, міських управлінь, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, голови об’єднаних територіальних громад, сільських, селищних рад, керівники мисливських господарств всіх форм власності, керівники та ветеринарні фахівці сільськогосподарських підприємств
— Головна мета даного заходу полягала у наданні інформаційної допомоги Державним органам України, недержавним організаціям, громадам і виробникам свинини, власникам свиней щодо зменшення ризиків поширення АЧС. Чудово, що є розуміння, що роз’яснювальна робота серед власників тварин та населення є першочерговою ланкою профілактики та боротьби з небезпечної хворобою свиней, — сказав заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий.
На семінарі піднімалися питання про епізоотичну ситуацію з АЧС. Говорили детально і про збитки, нанесені хворобою як для економічної ситуації в України, так і на Полтавщині, а також наголосили на важливості інформованості населення.
— Часто люди навіть не задумуються, що інфекцію можна принести навіть з лісу. І не вважають за важливе, змінити взуття, перш ніж йти до тварин. Якщо б фермер, перш ніж заходити до свиней, завжди перевзувався, це б давало змогу запобігти дуже великої долі спалахів інфекції, — розповів Олександр Рєвнівец.
Виступ Олександра Рєвнівца
Він зауважив причини, які можуть призвести до зараження свиней. Наприклад, контакт із зараженими тваринами або тушами загиблих свиней. Контакт з транспортом, обладнанням, одягом та взуттям. Свиня може з’їсти контаміновані вірусом корми. Також зараження може відбутися через контакт з відходами, що містять заражену свинину.
— Основний чинник поширення АЧС — люди, що порушують чи не дотримуються правил біобезпеки, — зауважив Олександр Рєвнівец.
Також він навів цілий ряд прикладів практичних кейсів-випадків АЧС в різних господарствах України. Важливо знати практичні поради щодо елементарних заходів з недопущення збудника хвороби на особисті подвір’я.
Обговорення проблеми поширення АЧС з представниками мисливських господарств
— Неможливо самостійно диференціювати АЧС і класичну чуму свиней за клінічними ознаками або характером патологоанатомічних змін. Необхідно відправляти зразки для лабораторного дослідження. А це вправі зробити лише лікар ветеринарної медицини — представник державної служби ветеринарної медицини.
Виявлення однієї туші дикого кабана в лісі може означати що заражені тварини є ще, принаймні близько дев’яти туш навколо. Кожну знайдену мертву тварину слід розглядати як позитивну на АЧС. Також в межах заходу обговорили поняття компартменталізації. Це розподіл господарств за ступенем біозахисту.
