Фахівці обговорили перспективи лікування серцево-судинних захворювань на Полтавщині
Сьогодні в приміщенні Полтавської УМСА відбулася конференція за участю президента Національної академії медичних наук Віталія Цимбалюка, директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова Василя Лазоришинця й директора національного інституту хірургії та трансплантології імені О. Шалімова Олександра Усенка.
На зустріч зі студентами та лікарями також завітав доктор медичних наук, профессор, завідуючий відділом інституту серцево-судинної хірургії, головний кардіохірург України Костянтин Руденко.
Гості обговорили особливості національної стратегії боротьби з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та ознайомилися з ходом реконструкції Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру. Цього року держава та область співфінансували її на суму 25 млн грн. Тож вже через рік у Полтаві очікується відкриття 39-ого кардіохірургічного центру в Україні.
Віталій Цимбалюк пояснив, чому зустріч запланована саме на Полтавщині. За словами академіка, наша область у плані медицини надзвичайно потужна й прогресивна, в тому числі й завдяки новітнім поглядам директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктора Лисака, сильному ВНЗ Полтавській УМСА та її ректору — заслуженому лікарю України, доктору медичних наук, В’ячеславу Ждану, які готують кадри для багатьох країн.
Також озвучили дані по області. ССЗ посідають перше за поширеністю місце, зумовлюючи ледь не дві третини летальних випадків і третину причин інвалідності. Вони ж найчастіше є визначальними для тривалості та якості життя.
Так, на Полтавщині серед людей віком від 18 років і старше переважають хвороби системи кровообігу — 43,6%. Серед них гіпертонічна хвороба — 48,1%, ішемічна хвороба серця складає 31,1%, цереброваскулярні хвороби — 15,1%.
У структурі причин інвалідності серед осіб працездатного віку хвороби системи кровообігу становлять 11,4 випадків на 10 тисяч. Для порівняння, новоутворень — 10,4 випадки, хвороб кістково-м’язової системи — 9,6, травм — 6,2, нервової системи — 3,3. Хвороби кровообігу займають майже 70% у структурі причин смертності.
— У вас сьогодні є найкращі умови, щоб здійснити прорив у лікуванні серцево-судинної патології, а особливо в хірургії. Залишається побудувати й оснастити кардіодиспансер, підготувати на базі наших ВНЗ спеціалістів — і питання серцево-судинних патологій вирішено, — говорить Віталій Цимбалюк.
Президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк
Свого часу фахівці Департаменту охорони здоров’я розробили Субпроект «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію в Полтавській області» проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Основна його мета — знизити рівень смертності від гострого інфаркту міокарда та фатальних аритмій.
У рамках реалізації пректу область отримала нове медобладнання на суму понад 6,11 млн доларів. Полтавська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського — японську рентгенхірургічну ангіографічну систему вартістю 629 тис. євро для відділення інтервенційної радіології.
«Озброєно» медиків і новою навігаційно-абляційною системою за понад 10 млн грн для допомоги пацієнтам із хворобами системи кровообігу відновлювати працездатність.
Заклади охорони здоров’я області оснащені сучасними ультразвуковими апаратами. І необхідне обладнання продовжує надходити до лікувально-профілактичних закладів усіх рівнів.
— На сьогодні в старій будівлі диспансеру підготовлені нами місцеві фахівці вже виконують електро-фізіологічні операції по лікуванню порушень серцевого ритму, — говорить Василь Лазоришинець. — Там завдяки загальнодержавній програмі та програмі світового банку поставлена найсучасніша електрофізіологічна станція. Таких в Україні всього чотири.
Обговорили й складне на сьогодні питання — хто фінансуватиме лікування. Для прикладу, завдяки держфінансуванню, минулого року фахівці інституту Амосова зробили 5000 безоплатних для пацієнтів операцій. Втім, 80% ліків та виробів медпризначення люди купували самостійно.
Директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Олександр Усенко та завідуючий відділом інституту серцево-судинної хірургії Костянтин Руденко
Василь Лазоришинець розповів, що в другому півріччі, завдяки пілотному проекту, держава виділила кошти для фінансування лікування дітям до 18 років, вагітним жінкам, учасникам АТО, інвалідам І категорії та в разі екстренних невідкладних операцій. Окрім того, будь-якому хворому з інфарктом міокарда в перші години має безкоштовно надаватися допомога. Стентування — «золотий стандарт» в усьому світі, який повністю знімає інфаркт.
На жаль, цих коштів вистачить лише на 600 операцій, тому медики сподіваються на додаткові державні кошти, фінансування з бюджетів органів місцевого самоврядування, страхових компаній та юридичних осіб. Адже проект, розроблений за австралійською методикою, передбачає саме такий підхід.
За словами фахівця, вступ у дію пілотного проекту залежить від затвердження Міністерством охорони здоров’я та Міністерством юстиції тарифів на послугу. Сьогодні змінюється сама концепція надання допомоги при ССЗ. Маємо найкращих кардіохірургів, але люди ще скаржаться — не встигають доїхати й використати ту «золоту годину» на вчасну допомогу. Та за останні два роки держава зробила значний прорив в інфраструктурній галузі, у відновленні доріг. Також не всі заклади готові приймати таких пацієнтів. Майбутній кардіодиспансер стане одним з найсучасніших та якісно обладнаних кардіологічних центрів в Україні.
