Чи потрібно будувати Льодовий палац?

Аргументи на користь будівництва наводив Кіхот (дискусійне прізвище), проти будівництва виступала — Аріель в особі Марусі (дискусійне прізвище).

Чому така тема?

Тема цієї дискусії виникла у зв’язку з тим, що в місті Полтава, на берегу річки Ворскла, на території Прирічного парку планується будівництво Льодового палацу. Але внаслідок будівництва Прирічний парк буде знищено. Тобто, буде знищена зелена рекреаційна зона, яка є улюбленим місцем відпочинку багатьох полтавців. Але ж натомість з’явиться Льодовий палац з облаштованою прилеглою територією, в якому буде функціонувати каток (ковзанка), секції хокею, фігурного катання тощо.

Стисло аргументи сторін

Перший аргумент «За»:

Кіхот: Ще один акцент туристичної і економічної привабливості міста.

Кожен населений пункт привабливий як для його мешканців, так і для гостей (туристів) в першу чергу наявністю ексклюзивних об’єктів архітектури.

Якщо є цікавість, то є і прагнення людей відвідувати такий об’єкт і населений пункт, де він знаходиться.

Якщо об’єкт вдовольняє людську цікавість, то це робить життя людей щасливішим.

Якщо люди прагнуть відвідувати певну місцину, вони приносять туди з собою свою енергію, в тому числі ресурси (гроші).

А там, де є енергія (в тому числі ресурси, гроші), є підстави для процвітання.

Перший аргумент «Проти»

Маруся (від імені Аріель): Важливий для міста об’єкт — фікція.

Цікаво, для якого відсотку мешканців Полтави та області буде цікавий цей об’єкт, дослідження хтось проводив?

Наприклад, за інформацією в інтернеті (див. статтю СВОЙ БИЗНЕС: ОТКРЫВАЕМ ЛЕДОВЫЙ КАТОК) оптимальне місце для льодового катка (оцінка проводилася за доходами таких комплексів) — великі міста на території торгово-розважального центру. Якщо у вашому місті з населенням менше 700 тисяч осіб вже є хоча б одна льодова арена, організовувати ще один каток, найімовірніше, не варто.

А в Полтаві — 300 тис. населення. Тобто, навіть за показниками кількості населення Льодовий палац нерентабельний. Окрім того, палац не може існувати сам по собі, а тільки в рамках торгово-розважального центру. То ж з цього очевидно, що так званий Льодовий палац на самому ділі буде звичайним торгово-розважальним центром з, можливо, подальшим закриттям катка. І виявляється, що Прирічний парк буде загублено, а що замість? Чергова торговельна будівля? Сірі стіни замість зелених дерев?

Другий аргумент «За»

Кіхот: Льодовий палац — джерело отримання доходу.

Льодовий палац, нехай навіть і в складі торговельно-розважального центру, буде джерелом отримання доходу. Такий об’єкт буде приносити зиск не тільки власне інвесторам, а й будівельникам (під час будівництва), працівникам вже побудованого Палацу, різноманітним господарюючим суб’єктам, які будуть постачальниками усілякого збіжжя для функціонування Палацу. Такий масштабний об’єкт, як Палац, залучатиме відвідувачів не тільки власне до Палацу, а й до об’єктів, які розташовані на прилеглій території в радіусі, припустимо, кілометру. Тобто, такий Палац буде дохідним місцем для певної кількості людей.

А от Прирічний парк не є джерелом доходу. Він, навпаки, є джерелом витрат. Адже потрібно витрачатися на його утримання, без рівноцінного отримання доходу.

Другий аргумент «Проти»

Маруся (від імені Аріель): Перспективи використання туманні.

Читаємо інтерв’ю Головка: «Підсумовуючи сказане, Валерій Головко каже, що 3,5 млн доларів на будівництво Льодового палацу — прямі інвестиції».

Далі читаємо слова міського голови: «Міський голова також пояснив, що проект Льодового палацу на Леваді — це ініціатива голови Полтавської ОДА Валерія Головка, якого підтримує й профільне міністерство. Держава готова інвестувати більше 100 млн грн і передати об’єкт місту.»

Отже, перше зауваження — не зрозуміло, хто ж дасть кошти — держава чи приватний інвестор?

Друге зауваження. Чи не вийде, як зі стадіоном «Арена Львів», коли первісний кошторис планувався 600 млн грн, а реальна вартість виявилася 3 млрд грн.

Ідемо далі. Як сказав Кіхот, інвестор вкладає кошти (інвестиції) з метою подальшого збільшення, тобто отримання прибутку. Але не надані розрахунки з утримання Льодового палацу після зведення, у скільки обійдеться обслуговування об’єкта. За рахунок чого планують отримувати прибуток і чи планують?

Чи не вийде так, як зі стадіоном «Арена Львів»?

Ось що говорить генеральний директор ФК «Карпати» Ігор Дедишин: «Утримання цього стадіону коштує 20 мільйонів гривень. Ми не готові такі гроші платити, не маємо звідки їх взяти. Ми вже пропонували різні варіанти. Влада поки що ні на один з них не пристала». Більше читайте тут.

Можливо, дійсно кінцева мета проекту — зведення торгово-розважального центру, який і буде приносити прибуток, а не Льодовий палац «для дітей», як пояснюють?

Зауваження Кіхота: Я прослухав перші два аргументи Аріель проти будівництва. І в обох не заперечується власне користь будівництва Льодового палацу, а тільки розглядається варіант, як буде погано, якщо Палац пообіцяють і не збудують. Тобто, перші два аргументи сторони заперечення фактично перероджуються в додаткові аргументи стверджування.

Третій аргумент «За»

Кіхот: Надія.

Якщо не будувати нічого, то що матимеш у підсумку? Де рух уперед, в напрямку налагодження нашого життя на краще? Все залишити поруч з нами таким, яким воно було вчора і є сьогодні? Залишитися в тій первозданній незайманій природі, як це було при наших дідах-прадідах?

На місці Гонконгу також колись була первісна природа — болота та ліси. А зараз там замість лісу парк хмарочосів. І всім начебто добре. Щоправда, лісів і зелені в Гонконгу також залишилося близько 75% всієї території.

Зовсім як у нас. За тим виключенням, що поки що у нас замість хмарочосів і Льодових палаців 95% зелені.

Третій аргумент «Проти»

Маруся (від імені Аріель): Рекреаційна і захисна екологічна зона.

Внаслідок будівництва Палацу може порушитися екологічна система, може зруйнуватися берег (можливе затоплення території аж до житлових будинків) в результаті того, що буде вирубано Прирічний парк (дерева тримають берег). За аналогією з проблемою Карпат, коли там безконтрольно вирубали ліси і стикнулися з проблемою затоплення населених пунктів.

І головне: територія Прирічного парку є рекреаційною зоною. Тобто, відповідно до ст. 63 Закону про охорону навколишнього природного середовища це спеціально виділена і організована територія в місті та в межах зеленої зони, призначена для масового відпочинку населення і туризму.

Стаття 51 Земельного кодексу України визначає склад земель рекреаційного призначення. До них належать в тому числі земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, ...земельні ділянки, зайняті територіями ... об’єктів фізичної культури і спорту тощо.

З цього дуже наочно випливає, що начебто будують Льодовий палац (об’єкт фізичної культури і спорту), коли не потрібно змінювати категорію земель, а насправді тут може бути прибутковий торгово-розважальний центр з невеличким катком, в честь якого і маємо пишну назву «Льодовий палац».

Хоча відповідно до ст. 63 Закону Про охорону навколишнього природного середовища на території рекреаційних зон забороняються в тому числі господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням тощо.

Тобто, як торговельно-розважальний центр Палац по закону використовувати не можна.

Висновок за наслідками дискусії

Олександр Золотухін: Дискусія закінчена. Особисто мій висновок, який випливає виключно з наведених аргументів, такий:

1. Побудований і функціонуючий Льодовий палац буде ще одним акцентом туристичної і економічної привабливості міста, він буде ще одним потужним джерелом доходу для багатьох людей.
2. З іншої сторони, цей об’єкт в плані прибутковості і початкових наших сподівань досить ризикований, адже для невеликого міста (яким є Полтава — відносно мало мешканців) він може виявитися нерентабельним. З огляду на цей фактор перспективи використання Палацу за прямим призначенням досить туманні. То ж Палац може виявитися простою махінацією — або там буде черговий торговельно-розважальний центр, або це якийсь інший спосіб умикнути вкладені в нього гроші.
3. Разом з тим, використання Палацу тільки за прямим призначенням взагалі може не стояти. Скоріше за все, Палац одночасно буде використовуватися і як торговельно-розважальний центр, і як «каток». Інша справа — яка частка діяльності Палацу припаде на каток, а яка на торговельну розважальність? На перше 3%, а на друге 97% чи навпаки?
4. Слід сказати, що якщо в країні, в місті не будуть будуватися подібні масштабні об’єкти, то взагалі пропадає будь-яка надія з налагодження нашого життя на краще.
5. Щоправда, Палац планують розмістити на місці рекреаційної і захисної екологічної зони, яка в принципі не може використовуватися з подібною метою. А це в принципі руйнація самих основ людської життєдіяльності.

Чи потрібно в Полтаві на березі Ворскли на місці Прирічного парку будувати Льодовий палац?

Олександр ЗОЛОТУХІН, організатор Дискусійного Клубу Полтава