Відродження Глинського Фавору: робота під теплим дощем та пісні під гітару
Днями відбулася запланована поїздка до Глинська. Полтавські волонтери розбили ще кілька клумб на пагорбі та висадили квіти.
Останні привезли з дому, дачі чи городу. Надзвичайно приємно, що небайдужих стає все більше і кожного разу зі «старими ветеранами» ідеєю переймаються нові і нові активісти. Не злякала полтавців і рясна злива, що розпочалася після обіду. Навпаки це навіть додало своєрідного екстріму та веселощів, адже де в Полтаві попрацюєш на природі під теплим літнім дощем?
Після смачного обіду волонтери мали дуже цікаву та пізнавальну програму. Саме у цей час у Глинську працювали полтавські археологи, проводячи розкопки на одному з численних курганів. Саме до них попрямувала молодь, щоб послухати цікаві розповіді та побачити старовину на власні очі. Не одну годину археологи розповідали про історію Глинського городища і довколишніх сіл, для бажаючих навіть провели майстер-клас по археологічним розкопкам. Показали, наприклад, як визначати вік елементів кераміки знайдених при дослідженні території. Вразили розповіді наукового співробітника Юрія Пуголовка про багатство історії нашої малої Батьківщини підкріплені фотографіями фактично з усіх куточків Полтавщини, де проводилися розкопки.
Про археологів можна розповідати дуже довго і з великим захопленням. Поспілкувавшись ще раз з цими людьми лише зайвий раз пересвідчуєшся, у безмежній відданості своїй справі співробітників Полтавського центру охорони та дослідження пам’яток археології. Адже живуть вони у буквальному розумінні на ентузіазмі, бо держава останній раз виділяла кошти на археологічні розкопки більш як 10 років тому... Та не дивлячись на всі труднощі співробітники центру на чолі з Олександром Супруненком все ж знаходять можливість працювати і хоч мало-помалу та все ж досліджувати таємниці наших пращурів.
Дружня розмова продовжилася в хаті за вечерею. А згодом денну втому розвіяли веселі пісні під гітару. До Полтави від’їжджали з піднесеним настроєм, та морем позитивних вражень не лише від відчуття користі зробленої справи, але й не в останню чергу завдяки знайомству з непересічними людьми, з якими ми ще неодмінно зустрінемося на Глинських пагорбах.
Іван ЧАБАН
