Полтавські журналісти відчули таємниці «Велесової книги»

П’ять представників наших ЗМІ — Євген Янкевич, Алла Федорченко, Олександра Салюк, Альона Штанова та Антон Салюк — відвідали тур «Таємниця Велесової книги».

Екскурсія давала змогу єднатися з природою. Першою вражаючою зупинкою був регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ», де гості спостерігали за байбаками у природі та послухали про цих тваринок цікаву інформацію.

Ландшафтний парк «Великобурлуцький степ»

Також екскурсанти відвідали Великобурлуцький краєзнавчий музей, де екскурсовод ознайомила всіх з історією краю. Журналісти відвідали ткож маєток князів Задонських, який зараз є житловим будинком у надзвичайно жахливому стані. Саме у ньому полюбляв зупинятися український поет і філософ Г.С. Сковорода. Саме у цьому будинку знайшли влітку 1919 року дерев’яні дощечки з дивними написами, які і є «Велесовою книгою».

Своєю красою і величністю всіх вразив і сторічний дуб, біля якого можна було відпочити.

Веселою видалася вечеря, якою частували екскурсантів місцеві жителі, голова селищної ради та самодіяльний колектив «Дружба». Вони зустрічали журналістів з хлібом і сіллю, з чудовими народними піснями. Не забули запросити до мікрофону двох представників із полтавської делегації — співаків гурту «ДельТора».

Довідково. Велесова Книга — за однією версією найдавніша слов’янська писемна пам’ятка, а за іншою — фальсифікація кінця XIX — середини XX ст. Являє собою збірник молитов, легенд, оповідань про давню слов’янську історію. Вважається, що книга була написана (чи то зведена воєдино з декількох менших текстів) на дерев’яних дощечках ранньою кирилицею, різними авторами у різний час у кінці IX — на початку X ст., на Поліссі (за іншою версією — в Новгороді). Події, що описані у Велесовій книзі, охоплюють період приблизно від 7 ст. до н.е. до кінця IX ст. н.е. Назва книги пов’язана з іменем слов’янського бога Велеса. Частина українських неоязичників вважає Велесову книгу святим письмом (Волховником).

Олександра САЛЮК