7.07.2011 | 10:29

Полтавські фаєрщики розповіли про свої секрети та заробітки

Аліна Смутко Аліна Смутко | Фото: Євген Асауленко

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з учасницею полтавського творчого об’єднання театру вогню «Polaris» Аліною Смутко

— Аліно, як фаєр-культура потрапила у ваше життя? Чого Ви досягли у цій справі?

— Вогонь потрапив у моє життя спочатку як спорт, і про якусь «культуру» мови не йшлося.

Близько двох років тому, у звичайний буденний день, взяла до рук два ланцюжки з тенісними м’ячиками, які підпалюються, і мене затягнуло. Займатися своїм інструментом — віялами (смішно звучить українською) почала уже зі свідомим відчуттям справи.

Досягнень особливих не маю, бо вони виявляються лише у якихось змаганнях чи чомусь подібному... Я до такого, ще не доросла у професійному плані — не маю на це достатньо часу.

— Для вас вогонь — більше хобі чи робота?

— Для мене це хобі, яке зрідка приносить гроші. Щоб назвати якусь справу роботою потрібно мати з цієї галузі хоч якусь освіту... навіть мінімальну. Інститутів фаєрщиків ще не створили.

— Що потрібно для проведення фаєр-шоу? Де ви знаходите інструменти, та як дорого вони коштують?

— Потрібне бажання — інше деталі. А якщо серйозно, то ще «мізки» не заважатимуть.

Фаєр-шоу — це як пиріжок — багато різних складових. Починаючи від реквізиту та палива, з якими працюєш, закінчуючи костюмами, гримом і музикою.

Інструменти виготовляємо власноруч. Мені в цьому допомагають зварювальний апарат і руки, а ще мій дідусь.

Також є майстри, які на цьому розуміються, але вони аж у Києві і беруть за свої послуги не мало.

— Чи потрібні додаткові вміння, окрім інструментів, щоб займатися з вогнем?

— Звісно. Яка нормальна людина вийде на вулицю махати шматком палаючої залізяки перед носом? Це трішки небезпечно.

Існують комплекси вправ, спеціальні рухи та зв’язки між ними. Так просто з першого разу це не можливо освоїти. Тим паче у кожного інструмента своя специфіка. На мою думку, щоб достойно виступити, потрібно займатися щонайменше місяці по 3 рази на тиждень. І бажано під контролем професіонала.

— Яких правил безпеки ви дотримуєтесь при роботі з відкритим вогнем? Чи були нещасні випадки?

— Правило № 1 — це одяг із натуральних важкозаймистих речовин. У ньому загорітися майже не реально. № 2 — обов’язково перевірене паливо (гас) та надійний реквізит, щоб нічого у руках не розвалилося, а тим паче не полетіло у глядача. Ще бажано захищати волосся та очі. Небезпечно розпускати коси на виступі. Вони дуже гарно горять.

Нещасні випадки були. Дякувати Богу, не зі мною.

— Чи можна навчитися крутити вогонь самостійно? Скільки Ви годин, днів витрачаєте на тренування? І чи є вони взагалі?

— Можна, всі так і роблять: вчаться самі за допомогою відео у інтернеті. Тренуємося тричі на тиждень по 2 години.

— Ваші прикмети на тему вогню, можливо обереги від опіків?

— Ми не забобонні.

— Чи є у Полтаві спеціальні школи, гурти, що навчають такому ремеслу? Де Ви проводите тренування?

— Ні. І навряд чи будуть. Які батьки віддаватимуть своїх дітей займатися із вогнем? Дорослі вчаться самі. Я є членом творчого об’єднання «Polaris». Ми тренуємося на базі ПНПУ ім. В. Г. Короленка.

— Чим цікавий вогонь як фаєрщикам так і глядачам?

— Ммм... глядачам — загальною картинкою дійства, нам — запахом гасу.

— Як відносяться до вогню у нас? Рух зазнає утисків з боку влади, чи все ж приймається та підтримується?

— Владі до нас все одно. Не утискують і не підтримують. Їм до гарячого — холодно.

— Як Ви вважаєте, які перспективи фаєр-культура має у Полтаві, Україні? Чи дорого коштує замовити вогняне шоу, адже вже зараз вогонь став популярним на різних корпоративах, весіллях?

— В Україні фаєр-шоу досягло значних висот. Чого тільки коштує один із найбільших вогняних фестивалів КФФ (Київ Фаєр Фест). Цього року в червні пройшов вже п’ятий. Полтава в цій галузі зірок з неба не хапає.

Ціни договірні, все залежить від тривалості виступу і кількості учасників. Загалом колектив отримує не менше 1,5 тисячі гривень за якісний виступ.

Останнім часом дуже падає рівень артистів, які іноді депопулюють своєю технікою наше мистецтво серед людей. І тому створюють нерівні умови для оплати більш професійних артистів...

Взагалі мені подобається контролювати вогонь. Це мистецтво ще не скоро мені набридне.

Олена КОСТИРЯ

Клуб журналістів-початківців

Про проект

Редактор проекту:
Анна Довгошей

Клуб журналістів-початківців
73