Клуб «Квітень» допомагає залежним людям заново розквітнути

Українська статистика дає різні цифри, офіційна відрізняється від неофіційної в кілька разів. Проте, якщо привести їх до середнього показника, вийде, що від алкоголізму та прямо чи опосередковано пов’язаних із ним хвороб помирає до 50 тисяч чоловік щорічно. Цифри смертності від наркоманії ще більш вражаючі.

Історія

Громадська організація «Клуб «Квітень» існує в Полтаві досить довго, 13 років. Головна і фактично єдина місія клубу — це дарувати нові життя. Нові життя алкоголікам та наркоманам, котрі втратили надію, свої родини, а інколи перестали просто бути схожими на людей.

Очільники клубу Євген та Руслана Анічини на власному досвіді знають, як важко перемогти людську залежність, адже пройшли цей шлях із самого початку.

Як розповів при зустрічі Євген Миколайович, усе розпочалося з невеликої групи самодопомоги, яка виникла у квітні 1996 року і налічувала 8 чоловік, власне, звідси взято й саму назву організації. На той час такий досвід для України був новий, адже методика клубу кардинально відрізнялася від традиційного лікування та кодування. Училися, як-то кажуть, на власних помилках.

1998 року було офіційно оформлено організацію. Зараз центральний офіс «Квітня» можна знайти за адресою: вул. Котляревського, 1/27, к. 611.

На той час багаж здобутих знань був значним, кілька пройдених навчальних курсів та програм давали змогу систематизувати здобуті знання й виробити особливу програму.

На запитання: «Чому було вирішено присвятити своє життя саме цій роботі?» — пан Євген відповів просто: «Тому що не міг інакше. Це те, що довелося пройти самому, і перемогти у такій боротьбі наодинці дуже складно. Просто не міг бачити, як довкола люди гинуть від згубних звичок, бачити й розуміти, що можу їм допомогти і не роблю цього».

Програма реабілітації

На базі реабілітаційного центру в селі Деревки Котелевського району проводяться спеціальні табори для залежних. Тут люди спілкуються між собою, з природою, вибудовуючи гармонію як із зовнішнім, так і зі своїм внутрішнім світом. Останні 7 років за сезон табір відвідує більше 300 чоловік. Причому не лише з Полтавщини. Люди приїжджають з усієї України, нерідко є іноземні гості (з Білорусії, Росії, Прибалтики).

У селі Жовтневе (Решетилівський район) успішно функціонує ефективний терапевтично-лікувальний центр «Модулор». Саме тут проходять річну програму реабілітації залежні люди, котрі звернулися за допомогою до «Квітня».

— Це складно, — говорить керівник організації, — але ніхто й не говорив, що буде легко. Ми не обіцяємо вилікувати людину за 10-12 днів з 95-відсотковою гарантією. Відповідальність за своє життя несе кожен особисто. Ми взагалі не лікуємо людей, ми просто вчимо їх житии спочатку, у прямому розумінні цього слова.

За основу взяли так звану програму «терапевтичних спільнот», яка базується на принципі самодопомоги.

Коли людина потрапляє в «правильне» середовище, де виключені всі можливості деструктивної поведінки, вона просто вчиться жити по-новому. Найголовніше, — наголошує Анічин, — бажання людини змінити стан речей. Це фундамент, без якого всі інші способи й методи втрачають сенс. В основу методики, що застосовується «Квітнем», покладені праці відомого нашого земляка, вченого і педагога Антона Макаренка.

У терапевтичному центрі люди живуть рік, причому перший місяць взагалі ізольовані від зовнішнього світу — не дозволяється спілкуватися з близькими навіть по-телефону. Тут працюють психологи, соціальні робітники, але по-суті це міні-модель суспільства. Але суспільства «правильного», де фактично виключені провокуючі стресові зовнішні фактори. Люди самі себе обслуговують, тримають господарство, вчаться працювати, навіть здобувають нові професії та навики, цілі в житті. Тут постійно проходять і розважальні заходи — спортивні змагання, дискотеки. Частими гостями центру є також відомі спортсмени, митці, які проводять різноманітні майстер-класи, навчають чи малюванню, чи різьбленню, чи іншому ремеслу.

Через табори «Квітня» і реабілітаційний центр «Модулор» за роки їхнього функціонування пройшли тисячі людей. Анічин повідомив, що з 10 чоловік, котрі пройшли реабілітацію, до старих звичок повертається 2-3, що вважається досить високим результатом.

Нині назвати клуб регіональним складно. «Квітень» тісно співпрацює з міжнародними донорами і фондами, що допомагають у функціонуванні таких організацій. Це і методична допомога відповідною літературою (до речі, «Квітень» самостійно видає інформаційний бюлетень), і теоретична — проведення семінарів і навчальних програм, ну і, звісно ж, практична — надання грантів і фінансування. Нерідко лідери організації відвідують міжнародні семінари в Польщі чи Білорусі, адже постійне навчання — гарантія успішного розвитку об’єднання.

Існування таких організацій, які є єдиним «світлом у кінці тунелю» для тисяч залежних громадян, надихає. Заново збудовані долі, врятовані життя та сім«ї переконливо свідчить, що у «Клубі» успішно виконують свою місію.

Іван ЧАБАН