Куди подітися невідомим талантам?
Нещодавно я стала замислюватися над тим, як важко бути не таким як усі, бути талановитим, мати якісь здібності
І головне — де їх можна проявляти, як себе реалізовувати? Охопити всі напрямки творчості я не можу, тому що не відчуваю себе надто компетентною, але розглянути один напрямок можу, тобто поділитися власними спостереженнями і здобутками.
Наприклад, де може реалізувати себе сучасний поет, тобто людина, яка пише вірші, висловлює власні думки через них, власні почуття, переживання, погляди на життя? Це питання як риторичне, так і до усіх людей, тих самих поетів, професіоналів, політиків, громадських діячів.
Живучи у сучасному світі, всі ми розуміємо, що є інтернет, багато сайтів, де можна викладати власні здобутки. Але це не той рівень, до якого прагнуть «митці слова». Тим паче, що є загроза плагіату, яка все більше набирає обертів. Жоден сайт не захищає інтелектуальні права. Листаючи сторінки того самого інтернету, я шукала конкурси для молодих талантів у Полтаві. Можу сказати, що знайшла зовсім небагато посилань, а коли перейшла по них, то знаходила застарілу інформацію. Було декілька нещодавніх публікацій, але з дуже обмеженими темами, які навряд чи зацікавлять когось, щось на кшталт «напишіть віршики про якогось поета чи певну людину», тобто майже замовні поетичні твори. Так знову виникає питання, як поділитися тим, що вже написав, як дати іншим людям змогу почитати себе, поділитися своїми почуттями, переживаннями? Адже ніхто не сперечатиметься, що писати вірші — це дар Божий, не усім це дано, що поети — це ті талановиті люди, які можуть зробити Полтаву, чи то Україну відомою на увесь світ, як ось наприклад той самий геній Т.Г.Шевченко.
Вже не перший рік я знаходжусь у пошуках. Виникає думка, приміром, створити власний міні-фестиваль, наприклад, під відкритим небом, зібрати однодумців: поетів, тих, хто просто любить поезію, запросити тих самих професіоналів, які не сильно поспішають відкривати нові таланти, тим самим кинути їм виклик, дати змогу у режимі «вільного мікрофону» прочитати свої твори зовсім невідомим талантам.
Сприймайте цю статтю як просто висловлення думок однієї людини або як заклик до єднання.
Олександра САЛЮК
