Віталій Майборода: «Перші гроші вклав у розвиток бізнесу»
Сьогодні учасником проекту «Як я заробив свій перший мільйон» став Віталій Майборода. Його бізнес — це засоби зв’язку, оповіщення, охорони тощо.
— Я народився 22 серпня 1966 року в селі Микільське Полтавського району. Потяг до обраної пізніше спеціальності мав з дитинства. Тоді не було сучасних засобів зв’язку, мобільних телефонів. Найпростіше, що ми в дитинстві з хлопцями робили, — облаштували лінію зв’язку між сусідніми будинками в селі. Проклали дріт, під’єднали звичайне радіо на обох кінцях. Коли одна людина говорила, інша її чула. Наш винахід був дивиною. На той час у селі практично ні в кого не було телефонів. Потім стало цікаво зробити щось складніше, прокласти лінію на більш далекі відстані, більшої потужності. Пішло захоплення радіозв’язком, — пригадує бізнесмен.
Після школи Віталій Майборода вступив до Полтавського вищого військово-командного училища. Це був 1983 рік. Учився на «добре» та «відмінно».
— Навчався я в училищі зв’язку, тоді воно так називалося, по 1987 рік. Потім до 1991 року служив на різних посадах у Північній групі військ, конкретно в Польщі, місто Легніца. Я забезпечував зв’язком війська західного напрямку. Наш вузол зв’язку мав дбати про зв’язок командування, яке було в цій групі військ, уряду. Набув великого практичного досвіду, бо був в основному на посаді начальника зміни вузла зв’язку. Про цей період я більше нічого розповідати не хочу, бо не маю права, я ставив свій підпис на відповідних документах «про нерозголошення», — обриває спогади полтавець.
Коли розвалився СРСР, офіцери-зв’язківці виявилися нікому не потрібні. Віталій Майборода перевівся в Полтавський військовий інститут зв’язку, служив командиром взводу курсантів. У 1995 році закінчив заочно Харківський державний технічний університет радіоелектроніки. Звільнився на пенсію у 2003 році. Саме тоді й «стартував» бізнес Віталія Анатолійовича.
— Пенсія маленька, утримувати на неї сім’ю неможливо. Став думати, чим зайнятися. Намагався влаштуватися на роботу в «Укртелеком», інші подібні організації за спеціальністю. Але ті пропозиції, які отримував, мене не задовольняли ні за зарплатою, ні за рівнем підготовки. Я вже мав категорію майстра зв’язку. Тому пішов у бізнес. Почав його елементарно — оформився приватним підприємцем, отримав усі відповідні документи, знайшов й орендував приміщення. Перша точка, яку відкрив, — стіл прийому замовлень — була в ЦУМі на вул. Жовтневій, 13. Людина приймала замовлення, я виїздив монтувати. Спочатку мав справу з ефірними антенами. Заробіток був невеликим, але непогано доповнював пенсію, — говорить підприємець.
Першої суми, яку отримав за свою роботу, Віталій Анатолійович не пам’ятає. Пригадує тільки, що в основному вкладав гроші у виробництво, вивчення техніки, нових галузей, самоосвіту. І до сьогодні намагається не зупиняється на досягнутому, відслідковувати нові тенденції на ринку, розширяти спектр послуг своєї фірми.
Віолета СКРИПНІКОВА, «Полтавщина»
