Лічильники тепла: це стосується кожного

У першому читанні нардепи прийняли Закон «Про комерційний облік комунальних послуг». Документ — серед тих, що передбачає встановлення будинкових лічильників теплової енергії теплопостачальними компаніями в усіх багатоквартирних будинках країни до опалювального сезону 2017-2018 року. Тоді позаоблікова подача тепла буде незаконною, на теплопостачальників-порушників очікують штрафи. Це також і в інтересах споживачів, адже маємо платити за реально отримані гігакалорії, а не за формально обігріті квадратні метри «за нормами споживання».

Середньостатистичний загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії у Полтаві разом із монтажем, проектною документацією та комплексом антивандальних заходів коштує сьогодні у межах 40-50 тис. грн. Ці витрати несемо ми, споживачі, адже вони закладені у чинний тариф. Але окупаються такі прилади за два-три опалювальних сезони.

Дорогоцінне тепло і поганий рейтинг

«Астрономічними» називають люди цифри у платіжках за комунальні послуги. Особливо обурює громадян плата за тепло, яка у порівнянні з минулим опалювальним сезоном зросла майже вдвічі. Тепер ті, хто мають лічильники, сплачують за 1 Гкал теплової енергії 1350,66 грн. А т.з. «оплата за нормами споживання» становить 30,26 грн. за опалення 1 кв.м загальної площі в місяць, проте на неї поширюється дія постанови КМУ № 1037 від 30.10.2015 р. (згідно з якою вартість централізованого опалення залежить від температури зовнішнього повітря у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів надання послуги). Та все ж останній варіант залишається найгіршим, тому що так, як правило, тепло в оселі виходить найдорожчим.

За останніми даними Мінрегіонбуду Полтавщина в плані встановлення лічильників тепла — в кінці рейтингу областей.

Загалом менше половини багатоквартирних будинків області мають ці прилади обліку.

— У регіоні потрібно встановити 3257 лічильників тепла. Найгірша ситуація — у Кременчуці та Полтаві, крім того, є проблеми в Лубнах, — це офіційні дані начальника Департаменту ЖКГ Едуарда Реви, які звучать під час доповідей в ОДА.

До речі, за інформацією Департаменту ОДА, найкращі показники із встановлення приладів обліку тепла — у Горішніх Плавнях та Миргороді (план виконано повністю). Цікаво, що влада колишнього Комсомольська для прискорення процесу взяла фінансовий тягар від установки лічильника на себе. А у Миргороді чиновники пропонували громадянам поділити витрати на дві частини: в середньому 20% вартості приладу платили самі споживачі, інше брав на себе міський бюджет.

Що стосується Кременчука, то він опалюється двома підприємствами: комунальним теплоенерго та ТЕЦ «Полтаваобленерго». При цьому план із встановлення загальнобудинкових лічильників тепла гірше виконують енергетики. Так, комунальна служба встановила 160 приладів за наявності 212 будинків, які цього потребують (75%). А «Полтаваобленерго» — 184 із 895 відповідно (що складає лише 20% лічильників від необхідної кількості).

Що стосується Полтави, то тутешня влада допомагати мешканцям із встановленням лічильників тепла не квапиться. Зате ініціативу проявляє обласне комунальне «Полтаватеплоенерго». За допомогою програми спільних дій «Підприємство — громада житлового будинку» мешканці Полтави, Карлівки, Котельви, Решетилівки та Машівки можуть прискорити процес встановлення лічильника тепла. Так, жителі багатоквартирних будинків купують сам прилад обліку теплової енергії, а полтавські теплоенергетики за кошти підприємства виготовляють проектну документацію та монтують його. Так, за даними «Полтаватеплоенерго», протягом 2015-2016 років 44 таких об’єктів отримали лічильники достроково. А загалом підприємство планує у поточному році обладнати приладами обліку 323 будинки Полтави, фінансування на це прописано в його інвестиційній програмі.

— У Полтаві зосереджена найбільша кількість багатоквартирних будинків, які потребують встановлення вузлів обліку теплової енергії. Станом на 2015 рік менше 5% від загальної кількості таких будинків була обладнана лічильниками. На той момент це була зона відповідальності органу місцевого самоврядування і ми майже не втручалися. Але держава переклала цю відповідальність на теплокомуненерго. До початку опалювального сезону 2016-2017 ми зуміли більше 40% будинків Полтави обладнати вузлами обліку теплової енергії, — зазначає генеральний директор «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський. — На жаль, через обмеженість тарифного фінансування цей процес значною мірою відбувається за рахунок інших важливих речей: ремонту теплотрас, заміни застарілого обладнання тощо. Але навіть за таких складних умов ми змогли достойно підготувати теплове господарство до нинішнього опалювального сезону.

З початком холодів у теплоенергетиків додалося роботи. Тепер вони обходитимуть будинки, обладнані лічильниками, та порівняють їхні покази з проектними значеннями. Це означає, що кожна така багатоповерхівка отримуватиме тепло за реальною потребою. Крім того, кожен вузол обліку обладнаний регулюючою арматурою, доступ до якої є в уповноваженого представника житлового будинку, який за рішенням громади може зменшити або збільшити подачу теплоносія.

За даними Володимира Чернявського, економія тепла у розрахунку на 1 кв.м при встановленні загальнобудинкового приладу обліку в середньому складає 11%. І економити полтавці могли б іще більше, якби обладнання було із автоматизованим погодним регулюванням: тобто коли прилад самостійно обирає температуру подачі теплоносія у будинок, враховуючи температуру зовнішнього повітря. Але це дороге задоволення і поки що тільки мрія всіх зацікавлених сторін.

Переписуйте платіжки!

На Полтавщині вісім провідних підприємств постачають тепло для обігріву житлових будинків. Конкретно у «Полтаватеплоенерго» підійшли до процесу встановлення лічильників креативно. На сайті підприємства є «Мапа будинкових лічильників он-лайн». Вводиш своє місто, вулицю, номер будинку — і отримуєш потрібну інформацію. Наприклад, одне із найстаріших ОСББ Полтави «М.Бірюзова — 96» згідно із цим сервісом «обладнано приладом обліку теплової енергії, який було встановлено в період до 2015 року».

З колишнього «убитого» гуртожитку заводу ГРЛ тепер беруть приклад інші співвласники багатоквартирних будинків. Активні мешканці багатоповерхівки на М.Бірюзова, 96 значно покращили своє життя і у плані комфорту, і у плані енергозаощадження. Так, з 16 лютого 2014 року будинок обладнаний тепловим вузлом з лічильником. За словами управляючого ОСББ «М.Бірюзова — 96» Валерія Писанки, перші підсумки економії підбили після завершення минулого опалювального сезону:

— За приблизно 1,5 місяці роботи приладу в холоди ми заощадили майже 30% коштів. У дообліковий період за обігрів 1 кв.м платили 8,83 грн., а після встановлення лічильника — 5,22 грн.

Нещодавно створене ОСББ по сусідству, на Маршала Бірюзова 92, тільки готується обзавестися приладом обліку тепла — згідно із інтерактивною мапою підприємства, це має статися до кінця 2016 року.

— Дивимося на сусідів, робимо висновки і чекаємо на позитивні зміни у платіжках, — говорить керівник цього ОСББ Владислав Василець.

У пошуках дешевого обліку тепла

— Існує директива європейців про індивідуальний облік тепла, яку ми маємо виконувати. Є нюанс: у нас намагаються індивідуальний облік замінити загальнобудинковим. Ну, на мою думку, будь-який облік — це уже добре. Але середні цифри по будинку нам, мешканцям, нічого не скажуть. Це колективна відповідальність, а нам потрібна... поквартирна! Тому індивідуальний лічильник — це вихід. При вартості у 3-4 тис. грн. він окупається протягом одного-двох опалювальних сезонів. Проте є проблема — технічна можливість їх встановлювати є лише у багатоповерхівках із «горизонтальною» розводкою тепла. А така є в новобудовах і то — далеко не в усіх. У нас же більшість будинків за радянською традицією мають «вертикальну» розводку, — розповідає голова Асоціації ОСББ у Полтавській області Олег Тертишник.

Колегу з Полтавщини поправляє експерт з енергетичних питань Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Дмитро Науменко:

— У новій директиві ЄС з енергоефективності (2012/27/ЄС) насправді йдеться про те, що всі кінцеві споживачі мають отримати індивідуальні лічильники на всі види комунальних послуг: але там, де це можливо технічно, фінансово та з точку зору економії енергії.

Вихід знаходять ті, хто його шукає. Делегація представників ОСББ з Полтавщини весною цього року відвідала фірму Siemens. Пропозиція німців — встановити електронні датчики у кімнатах будинків з «вертикальною» розводкою тепла (вони обраховують тепло від радіаторів). За словами Олега Тертишника, у такому разі встановлення індивідуального обліку в одній квартирі обійдеться у 25 євро. Але є нюанс: такі розподілювачі ефективні при обладнанні ними більше 75% квартир у будинку.

До речі, у багатьох європейських країнах колишнього «східного табору» питання обліку тепла і тепломодернізації довелося вирішувати із розпадом СРСР. Так, більшість будинків у Польщі та Чехії були погано утеплені. А, приміром, бич східної Німеччини — «вертикальна» розводка. Першим ділом мешканці цих країн, звичайно, утеплилися і встановили загальнобудинкові лічильники тепла. Що стосується індивідуального обліку, то він є не скрізь — тоді, як і ми, тамтешні споживачі платять за обігрів власних квадратних метрів та частину площ загального користування. В інших випадках існує, приміром, така схема. 30% показів загальнобудинкового лічильника мешканці оплачують пропорційно до квадратури площ своїх квартир. При цьому в 70% вкладаються показники індивідуальних лічильників або розподілювачів. У такому випадку зникають такі проблеми, як загальнобудинкові втрати тепла, унеможливлюється практика «нульової оплати» при вимкнених батареях, обігрів «за рахунок сусідів», а також таким чином оплачується опалення місць загального користування.

Нинішні високі тарифи на тепло в Україні — зло тільки з одного боку. З іншого — вони стають стимулом для того, аби люди, нарешті, зрозуміли: спасіння потопельників — справа рук самих потопельників. Щоб наші багатоповерхівки не впали нам же на голову, потрібно утеплювати стіни, міняти вікна і двері, вчасно ремонтувати дахи та підвали. І прилади обліку тепла також потрібні всім. Хоча самі по собі вони тепла не додадуть — додадуть відповідальності. А із нею реалізується бажання платити менше і за більш якісну послугу.

Анна ДОВГОШЕЙ