Полтавщину можуть зацифрувати в єдину геоінформаційну систему
Сьогодні перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький зібрав керівників усіх департаментів та управлінь облдержадміністрації на дещо незвичну нараду.
— Тема зустрічі стосується того, про що ми зараз багато говоримо і намагаємося втілити в життя — запровадження електронного врядування, налагодження більш сучасного формату співпраці як департаментів, так влади на рівні районів, — зауважив на початку наради Андрій Пісоцький. —Тобто для більш швидко обміну інформації та її отримання. Хочу, щоб ця зустріч не перетворилася на лекцію, а стала діалогом і щоб ви отримали конкретні відповіді на свої запитання.
Олександр Луцький
Чиновникам презентували можливості українського ноу-хау — електронної геоінформаційної системи. Її розробники — кияни. Презентували пілотний проект колишній заступник Київського міського голови Олександр Луцький, який у КМДА опікувався земельними питаннями, та екс-очільник Центру Державного земельного кадастру України Андрій Тарнопольський.
— На основі земельного кадастру, публічних карт та інших розробок ми створили геоінформаційну систему, як на сьогодні дозволяє синхронізувати роботу відомств та департаментів, — розповів Олександр Луцький. — Коли створювався земельний кадастр, головна проблема була в тому, щоб не просто оцифрувати поземельні книги, а звести докупи всю інформацію. Майже 2,5 роки використали на створення такого адаптеру, який би дозволив звести всі ці дані в єдину інформаційну систему. Такий адаптер винайшли, це вітчизняне ноу-хау, яке захищене авторським правом. І належить воно колективу, який очолює Андрій Тарнопольський.
Приклади даних
Розробники зауважують, що так само, як дані кадастру, за допомогою їхньої технології можна об’єднати всі інформаційні системи, які існують у різних відомствах. Система заснована на доступі до різних баз даних — Генеральних планів міст, Трансгазу, обленерго, управлінь лісового господарства, Держгеокадастру, БТІ тощо. Як наочний приклад, продемонстрували геолокаційну систему Фастівського району Київської області. За словами Олександра Луцького, це пілотний проект, виконаний коштом японської компанії.
Завдяки геоінформаційній системі можна отримати будь-які дані. Наприклад, про інженерні комунікації (параметри, стики труб, їхню кількість), лінії електропередач, розташування зелених насаджень лісів (починаючи від площі заліснення і закінчуючи породами дерев). І повну інформацію про земельні ділянки — площу, форму власності (державна, комунальна, приватна позначені різними кольорами), у випадку земель сільськогосподарського призначення — навіть ефективність використання тих чи інших ділянок.
Система керівників департаментів зацікавила. Щоправда, розробка її для Полтавської області не безкоштовна. Є й різні рівні доступу до інформації. Виникали питання й щодо захисту даних та їх оновлення в онлайні з боку тих чи інших відомств та державних служб.
Під час наради
Це була перша зустріч і презентація. Чиновники отримали тему для роздумів. Необхідність розробки геолокаційної системи для всієї області (і пошук необхідного фінансування) обговорять в подальшому.
