Самовпевнені диваки
Тяжко зрозуміти диваків, які пишаються собою. Вони зухвалим поглядом дивляться на світ, але не помічають головного — світ давно не дивиться на них.
Самовпевненість вбиває особистість. Під цими словами не підпишеться ніхто. Та коли вживаєш наркотики, теж не помічаєш, що втрачаєш себе.
Він виходить на вулицю, запалює сірник. Кидає. І раптом листя займається, а за ним і дерева, і будинки, і, здається, що й повітря... А через деякий час все смердить згарищем, пихатістю, і багато в ньому солодкого, аж до нудоти. І того, що дано природою, вже й нема. На попелищі будує свою убогу пародію на життя.
Самовпевнений — не значить талановитий. Він матиме успіх, але не геніальність. Потрібен успіх? Звісно — гроші, слава! А разом з тим — не його життя. Не його, не заслужене.
Самовпевнений — не значить герой. Казкар як максимум. Для дітей до трьох років.
Самовпевнений — не значить вищий. Якою б довгою не була його шия, як високо не був би піднятий ніс, горб на спині видає невдаху.
Самовпевнений — не значить сміливий. Він боїться усього на світі — відповідальності, темних вулиць, розумних людей, лікувати зуби навіть! Але ховає це. Знаєш, як окуляри темні одягають, бо очі червоні? Або як підлітки алкоголь жуйкою зажовують? Точно так і він маскує страх. Жалюгідно.
Самовпевнений — не означає кращий. Він гірший, чимось гірший від усіх нас, бо так далеко ховає свою душу, думки... Тремтить, що знайдемо. А там — сором...
Він і сьогодні натягне чужу посмішку та джинси. А потім намалює свій портрет, присвятить собі одну оду. Він знає собі ціну, хоча нормальна людина вважає себе безцінною. Він кохає себе сильніше всіх на світі. І мені дуже шкода його, бо самовпевнений — значить самотній. Та разом з тим я радію, що такої людини немає в моєму житті.
Яна САЛАШНА
