Чому за правду буває боляче?

На папері біль не відчуваєш, саме тому я пишу, а не знімаю про це фільм. Пишу, що думаю, бо кожної хвилини можна сказати що це твір по зарубіжній літературі, і не більше.

Увага.

Я люблю Полтаву! Я люблю манну кашу! Я люблю мультики! А тебе — ні!

І мені нічого втрачати. Я піду вип’ю з пацанами пива та з’їм вобли, або взагалі нап’юся коньяку і ледве приповзу додому.

Живемо ж один раз! Тож не відмовляй... нікому і ні в чому.

Одні витратять гроші на букет хризантем, інші — на сигарети. Палити шкідливо? Згодна. Але ж ви їсте чіпси, що провокують рак, п’єте енергетики, які призводять до зупинок серця, газовані напої, наслідки яких — шкірні захворювання і пухлини шлунка, користуєтеся побутовою хімією, в якій знайдено як мінімум 133 небезпечні речовини.

Про це не замислюється ніхто. Зате всі пам’ятають, що палити — шкідливо!

Ви живете так правдиво, що вас хочеться запросити знятися в кіно. Воно буде про жорстокість, заздрість, жадібність (алчность — для особливо русифікованих), боягузтво.

Ваші розповіді про сопливе ванільне кохання нікчемні. Достатньо просто прокидатися поряд з ним вранці, смажити картоплю та відводити наших дітей до школи.

Мені не шкода бездомних собак на вулицях, як і вам. Бо всі ви — базікали, — і далі розмов справа не йде. Заголовки статей кричать: «Ми повинні допомагати бродячим псам!» Хоч одну статтю, схожу на «Я вакцинувала десятьох собак, нагодувала двадцятьох та забрала до себе додому дві» ви читали?

Ви мені не подобаєтеся. А ваші твори — то осіння депресія, не більше!

Боюся, що за мою правду колись мені буде дуже боляче.

Яна САЛАШНА