Як святкують Великдень в різних країнах
Що їдять і як поводяться народи різних країн у велике свято Христового воскресіння?
Австралія. У цій країні дуже популярні яйця з цукру — великі й малі. Великоднє меню австралійців складається зі смаженої баранини, яловичини або курчати зі смаженими овочами. На десерт подають традиційну святкову страву — рavlova — це торт із безе, прикрашений фруктами. Великдень австралійці святкують родиною, часто виїжджають на природу.
Болгарія. У цій країні багато писанок викладаються навколо святкової хлібини. Як і в Україні, болгарці «цокаються» яйцями аж поки на одному з них не з’явиться тріщина. У кого яйце «витримає» довше, той буде найщасливішим цілий рік.
Великобританія. У цій країні Великдень вважається «королем фестивалів». У страсну п’ятницю церковні дзвони замовкають і знову починають передзвін лише у пасхальну неділю. Діти грають в «Egg-shackling»: при цьому на сирих яйцях пишеться ім’я дитини. Виграє та дитина, чиє яйце, що підкидається в ситі, довше за всіх не розіб’ється.
Італія. Головною стравою в Італії є коломба — на зразок нашої паски, але з лимонним ароматом. У Великодню неділю на головній площі Рима з раннього ранку збираються тисячі людей, щоб почути привітання Папи. На наступний день після Великодня в італійців прийнято ходити на пікніки.
США. У Великдень американські сім’ї обов’язково відвідують церкву, де проходить служба во славу Іісуса Христа, повсталого цього дня з мертвих. Служба супроводжується колективним співом на честь цієї події. Традиційний американський пасхальний обід складається з шинки з ананасами, картоплі, фруктового салату і овочів. Діти отримують кошики від «пасхального зайчика», який ще вранці наповнив їх кольоровими пасхальними яйцями, шоколадками і цукерками. В Америці дуже популярна пасхальна гра: катання яєць по похилому склоні. Діти змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокотити своє яйце. Найбільше змагання буває в пасхальне воскресіння на газоні біля Білого Дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками, наповненими яскраво розфарбованими яйцями, і катають їх вниз по лужку біля президентського палацу.
Швеція. У Швеції Великдень займає другорядне місце порівняно з Різдвом. Проте в школах починають святкувати його за тиждень до свята, розповідаючи, що Іісус помер за наші гріхи, а потім воскрес. Шведи прикрашають будинки цілими квітниками, в яких надають перевагу квітам жовтого, зеленого і білого кольорів. У своїх оселях люди ставлять іграшкових святкових курчат, що символізує народження. Їдять шведи те, що й на різдво, але надають перевагу солодкому. Для дітей вони роблять картонні яйця. які наповнюють солодощами.
Німеччина. Тут у страсну п’ятницю їдять рибу. На роботув п’ятницю й суботу перед Великоднем ніхто не виходить. За традицією, у суботній вечір в багатьох місцях на центральних площах запалюють великі багаття. Вогонь символізує прихід весни й спалення поганих почуттів. Святкувати починають у неділю в ранці. Батьки ховають по будинку пластмасові яйця, в середині яких заховані цукерки. Вони кажуть дітям, що пробігав великодній зайчик й щось їм приніс, малеча шукає ці дарунки. Увечері німці ходять у гості до друзів, де п’ють чай.
Мексика. Великодні свята в Мексиці тривають два тижні. На вулицях висять гірлянди з строкатого паперу. Дві театралізовані процесії символізують страсну п’ятницю. У першій зображують мить, коли римські солдати приводять Христа до розп’яття. Друга процесія символізує зло — мовчазний процес розп’яття.
Філіппіни. За традицією, коли вранці б’ють великодні дзвони, батьки підіймають малюків високо над головою. Вважається, що так Бог їм дасть щастя у житті.
Франція. У Франції Великдень — родинне свято. Влаштовується сімейне застілля з традиційними молитвами та подарунками. Головною святковою стравою є смажене курча. До Великодня всі французи обов’язково ходять до церкви. У Франції в понеділок дружини можуть «побити» чоловіків, а ті відповісти їм у вівторок. Будинки французів прикрашаються червоними стрічками і різнокольоровими гірляндами. Головним символом Великодня є дзвіночок. У цей день його дзвін можна почути всюди, він нагадує про продовження життя і веселощів.
Георгій ВОЛОШИН