Чотирирічній Даші Лаутнер потрібна допомога

Онкологія. Палата для тих, хто переступив межу між життям і смертю. Ніколи, навіть в кошмарному сні не могло приснитися, що це може торкнутися моїх рідних і особисто мене.

Довгоочікувана і бажана, розумна, весела і дуже відкрита. А головне — абсолютно здорова дівчинка! Вийшло все, як мріялося. Моя хрещениця, моя велика любов, маленька зацілувана лялечка.

Страшна хвороба підкралася тихою ходою. Для нас, тих, хто був завжди поруч, зовсім непомітно. Тільки серце мами вже було неспокійно. Три рочки. Квітуча Пампушка грає і веселиться. А мама ділиться своїми тривогами. Щось не так. Кидається по лікарях. Консультується, здає нескінченні аналізи. Доктора знизують плечима, прописуючи «нурофенчік». Пройде ... Не нервуйте, матуся ... А час і хвороба вбивали з кожною хвилиною надію. Адже тоді шанси на одужання були більше в рази. Некомпетентність і байдужість вкрали рік і реальні шанси швидко впоратися з хворобою ... Погіршення настало різко. Страшний діагноз пролунав вироком.

Приречені діти — тільки спробуйте сказати, що бачили щось більш страшне.

Палата. Страхітливі одним своїм виглядом, пристосування. Нескінченні аналізи. Наркоз і переливання крові. Папа, метання в пошуках відсутніх препаратів, з синцями під очима від хронічного недосипання. Мама, з лякаючим кам’яним обличчям. Бабуся, з червоними від втоми і сліз очима. Реанімація, знову палата. Відерце, в яке, зціпивши зуби, мама знімає чорні блискучі локони, Дашкину гордість і красу. Мона Ліза. Ні брів, ні вій, прозора як пергамент шкіра. Тільки очі, живі очі з німим запитанням: «Чому? За що?»

Господи, допоможи матері пережити це! Допоможи їй з розуму не зійти ... Дай сили боротися ...

Я пообіцяла подарувати Дашутці веселого золотистого шпіца. Вона обов’язково буде бігати з ним наввипередки по тінистих алеях парку. Чорні блискучі волосся будуть розвиватися на вітрі, а рожевий шершавий язичок такої жаданої собачки буде із захватом облизувати її щічки, палаючі здоровим рум’янцем.

Ми змогли, попри всі страшні прогнози, пройти всі хіміотерапії і отримати обнадійливі аналізи. І після страшного мовчання, почути слова надії. Попереду останнє випробування — пересадка кісткового мозку. І на цьому вирішальному етапі нам дуже потрібна Ваша допомога. Кличемо і молимо. Може бути саме Ваше, нехай незначне, фінансове вкладення і щира молитва будуть порятунком нашої дівчинки.

Головне — треба вірити. І не зупинятися, йти вперед, допомагати, стукати в усі двері, навіть закриті. Адже ми — люди! Ми не маємо права залишатися байдужими.

Заздалегідь вдячні. Низький уклін всім, хто в цьому важкому випробуванні був і буде поруч з нами.

Група підтримки Даші у соціальній мережі «ВКонтакті»: vk.com/dashalautnerhelp

Карта ПриватБанку для допомоги: 4731217113445272 Лаутнер Євген Іванович (батько).