Полтавець Короленко. Книга про борця
З такою назвою у комунальному видавництві «Полтавський літератор» цьогоріч вийде у світ поема відомого українського письменника, журналіста, літературного критика, літературознавця, лауреата низки літературних премій, полтавця Миколи Костенка.
Ця книга увійшла до Плану випуску соціально значущих видань у рамках реалізації Комплексної програми комунікацій влади з громадськістю та розвитку інформаційної сфери в Полтавській області на 2016-2018 роки та буде надрукована тиражем 300 примірників.
Тривожні реалії нашого сьогодення повертають нас обличчям до визначної постаті Володимира Галактіоновича Короленка — письменника-гуманіста, який своєю правозахисною діяльністю заслужив визнання як за царизму, так і в період громадянської війни та радянської влади.
Кому болить, що діти підземелля —
Така ж і нині, як тоді, біда?
Що злидні мають прикрі паралелі
І кров в ціні тій самій, що й вода?
В.Г.Короленко народився на Житомирщині, в сім’ї судового чиновника, де високо шанували поняття обов’язку та честі. Більшу частину свого життя він провів у Росії. За свої критичні погляди він не раз потрапляв під репресивний тиск царського уряду. Саме у ролі підсудного Короленко усвідомить, що для дотримання законності треба мати велику мужність і стійкість.
Майже всі твори написані В.Короленком на власному досвіді пережитого чи побаченого, в їх центрі — незламна людина. Поняття «література» і «боротьба» для письменника були єдиними як поняття «людина» і «громадянин», поєднували органічне і природнє втілення його самого.
Можливо, його повісті художні
Прив’ялить цей такий непевний вік,
Але добро, що в них, — непереможне
Для тих, хто мудрість поважати звик.
Живучи в Росії, він неодноразово повертався до образів, навіяних спогадами про рідний край, до духовного світу українців. Тема України відображена в його оповіданнях «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика», повісті «Сліпий музикант».
Як відомо, В.Короленко негативно сприйняв жовтневий переворот 1917 року. Він відкрито засуджував засоби, що їх використовували більшовики для побудови соціалізму, категорично висловлювався проти будь-якого терору: як білого, так і червоного.
Повернувшись в Україну, понад двадцять останніх років життя В.Короленко мешкав у Полтаві. В роки громадянської війни він рішуче виступав проти терору й насильства влад, які постійно мінялися, послідовно відстоював гуманістичні ідеали.
Значний суспільний резонанс мали його клопотання на захист вітчизняних діячів культури. Він палко обурювався проти переслідування української мови та української літератури у період самодержавства.
Як принциповий прибічник українських селян, він брав участь в організації їх захисту під час судових процесів на Харківщині й Полтавщині, влаштованих у зв’язку з так званими аграрними заворушеннями в Україні. Відома його роль у викритті поліцейської розправи над селянами у Великих Сорочинцях у 1905 році. Як гуманіст і правозахисник письменник рішуче боровся проти єврейських погромів.
В.Короленко заслуговує великої поваги не лише як письменник, журналіст, правозахисник та громадський діяч, який створив свою філософію правди і мав мужність відстоювати її до кінця. Він власним прикладом активно пропагував здоровий спосіб життя та заняття спортом.
Микола Костенко
Навіть у важкі часи громадянської війни Короленко домігся заснування Полтавського товариства «Сприяння фізичному вихованню дітей». Очолювана ним благодійна громадська організація «Ліга порятунку дітей» своєю діяльністю врятувала від смерті десятки тисяч голодуючих і безпритульних дітей, відіграла величезну роль у боротьбі з епідемічними інфекційними захворюваннями, які лютували того часу на тлі зруйнованого народного господарства, голоду і незвичайно морозної зими.
Пам’ять Володимира Галактіоновича Короленка увічнено в назвах вулиць, музеїв, навчальних закладів, викарбувано в монетах.
Горить над віком серце Короленка —
Велике й мудре, в славі осяйне,
І покоління, віриться, й далекі —
Ні жодне це ім’я не промине.
Одним із літературних пам’ятників В.Короленку є поема нашого знаного земляка М.Костенка «Полтавець Короленко. Книга про борця», яка стала однією з останніх у його творчому доробку.
Коли душу сумнівом тривожу
І не знаю, що рятунком є, —
Знов до Короленка я приходжу.
Свій до свого ходить по своє.
, начальник відділу видавничої справи Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій Полтавської ОДА
