Аграрні перспективи Полтавщини: кукурудза і соняшник у лідерах, гречка — для медицини, бобові культури — для Індії
Полтавщина може стати пілотною областю, де розвивати тваринництво допомагатиме НААН. А сільгоспвиробників агітуватимуть вирощувати гречку і бобові на експорт.
Сьогодні на щотижневій апаратній нараді директор Департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов зазначив, до кінця тижня в області мають завершитися весняно-польові роботи. Завдяки дощовій погоді не довелося пересівати озимі: добре зійшли 93% озимого клину, причому 96% озимини зараз у гарному стані.
— Загалом на сьогодні аграрії засіяли 1,2 мільйона гектарів (із запланованих 1,3 мільйонів), — розповів Сергій Фролов. — У структурі посівних площ 53% займають зернові, 34% — технічні культури, 7,9% — кормові, 5% — картопля та овочі. Щодо зернових, то тут традиційно лідирує кукурудза — 58% у структурі зернових площ. Під пшеницею — 27%.
Традиційний лідер технічних культур — соняшник. Дещо збільшилися цього року площі під посів цукрового буряку. Як наголосив Сергій Фролов, це пов’язано із відновленням роботи після серйозної реконструкції Кобеляцького цукрового заводу.
А от до рекордних 24 тисяч гектарів гречки, які на Полтавщини сіяли на початку 2000-х, цього року не дотягли. За словами Сергія Фролова, на сьогодні в області посіяли трохи більше 4 тисяч гектарів гречки (це 85% від запланованого). Тому здешевлення популярної крупи не прогнозується.
— Держава, щоб заохотити сільгоспвиробників сіяти цю культуру, збільшила ціну по форвардних закупівлях в Аграрний фонд до 15 тисяч гривень за тону зерна гречки, — пояснив директор Департаменту агропромислового розвитку. — При нормальній урожайності на рівні 20 центнерів з гектара економічний ефект від вирощування гречки можемо порівняти з ефективністю кукурудзи. Але є інший бік медалі: при такій ціні за тонну гречки і при відсоткові виходу крупи (66% з тонни), вартість самої сировини становить 23 гривні за кілограм. Тобто доставка, упаковка, націнка торгівельних мереж — і маємо вартість 30 гривень за кілограм. Але не піднявши ціну ми не зможемо переконати аграріїв, щоб ті збільшили посіви цієї культури.
Натомість голова ОДА Валерій Головко запропонував підняти питання вирощування гречки на інший рівень і акцентував увагу на користі продукту для здоров’я і для царини... медицини.
— Це одна з основних рослин, яка має у своїй складовій фермент, що допомагає при профілактиці ракових захворювань. Увесь світ ганяється за цим ферментом, — прокоментував очільник області, натякаючи на те, що полтавські аграрії можуть вирощувати гречку для експорту.
Валерій Головко з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Індія в Україні Маноджом Кумар Бхарті
Ще одна експортно-перспективна сільгоспкультура — це бобові. Валерій Головко згадав про свою зустріч із послом Індії і його пропозицією закуповувати бобові культури, які є основою меню понад 1,2 мільярдної країни, саме в Україні. Йдеться не менше ніж про 50 тисяч тонн бобових на рік. Причому Індія зацікавлена у прямих поставках і готова допомогти в контрактуванні українським сільгоспвиробникам.
— Давайте підготуємо майданчик для зустрічі представників Індії з нашими аграріями. Може ми все ж таки переключимося на експортне вирощування бобових, — додав голова ОДА. — До того ж ці культури для ґрунту корисніші за вирощування соняшника. Тим більше, коли йдеться про перспективи органічного землеробства.
Принагідно Валерій Головко прокоментував і відвідини Президії Національної академії аграрних наук України, засідання якої минулого тижня відбулося в Полтаві на базі Інституту свинарства.
— Маємо запропонувати академії наук, міністерству АПК розглядати Полтавську область як пілотну у запровадженні програми відродження і розвитку тваринництва. Адже ми розуміємо перспективи розвитку галузі, зокрема і соціальні. Тому давайте не відкладати на завтра, звертатися в міністерство, адже маємо нового прогресивного міністра-земляка, — резюмував Валерій Головко.
