«Лтава» провела двогодинний телемарафон «Зобов’язані вистояти: два роки неоголошеної війни»
У прямому ефірі телевізійна команда «Лтави» провела потужний телемарафон присвячений темі неоголошеної війни, яка вже два роки випробовує нашу країну.
Телеканал «Лтава» протягом двох років фільмував та архівував події, які були пов’язані з Майданом та антитерористичною операцією. Адже саме ці сторінки є переломними в історії нашої держави. Їх важливість і спонукала створити такий телевізійний продукт, який би зосереджував якомога більше фактів та інформації стосовно цих доленосних подій.
Готуючись до марафону телевізійна команда «Лтави» одразу поставила собі ціль — звертати увагу на найменші деталі. Тому навіть студія, з якої велося мовлення, була оформлена речами, які побували в АТО: залишки зброї, захисні засоби бійців тощо. Майже всі ці речі привезла із небезпечних поїздок на Схід, наш журналіст і волонтер «Полтавського батальйону небайдужих» Наталія Святцева.
«Скільки ще буде тривати боротьба за вільне, справедливе і комфортне життя?» — про це найбільше говорили під час телемарофону. Ставили це питання Валерію Головку, голові Полтавської ОДА, Олександру Біленькому, голові Полтавської обласної ради, Петру Вороні, депутату обласної ради, Федору, архієпископу Полтавському та Кременчуцькому УПЦ КП, Вадиму Штефану, директору департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, Юрію Вільховому, кандидату історичних наук.
Розповіді про героїв і тих, хто їх по-справжньому підтримує почули з вуст Наталії Драч, молодшого офіцера Збройних сил України, Едуарда Бородая, заступника обласного військового комісару, Владислава Контарчука, воїна «російсько-української війни», Ірини Каптур, координатора полтавського центру допомоги воїнам АТО.
Консультували телеглядачів каналу «Лтави» і компетентні експерти, які виходили на зв’язок із ведучим Анатолієм Мішиним через скайп, як от співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Розумкова Олексій Мельник.
Телемарафон «Зобов’язані вистояти: два роки неоголошеної війни» закарбував в собі пам’ять про тих, хто гинув на Майдані, гине зараз на Сході України та боронить нашу мрію про справедливе, комфортне і вільне життя.