Наталія Свириденко: «подолати гепатит С можливо лише тоді, коли стоїш на обліку у лікаря-інфекціоніста».

Про важливість тестування на гепатит С, курси лікування та категоричну неприйнятність самолікування нам розповіла головний лікар Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні Наталія Свириденко.

«Стати на облік — це означає отримати шанс запобігти в подальшому цирозу і раку печінки...»

Р.Г.: Пані Наталіє, на вашу думку, чому важливо ставати на облік, коли людина дізналася, що у неї вірусний гепатит С.

Н.С.: Насправді, це дуже важливо. У людини з’являється шанс та можливість лікування, як патогенетичного так і противірусного. Стати на облік — це означає отримати шанс запобігти в подальшому цирозу і раку печінки, які є найстрашнішими ускладненнями, що виникають після інфікування гепатитом С. Важливо, щоб такі пацієнти були під постійним наглядом лікарів-інфекціоністів, щоб лікарі могли спостерігати за такими хворими і визначали дати аналізів, дати терапії. Тільки так можливо запобігти наслідкам, які можуть розвиватися у 10-20% хворих, якщо нічого з цим не робити.

Р.Г.: Розкажіть, скільки людей зараз вже стоїть на обліку ?

Н.С.: З 2003 року на Полтавщині існує реєстр пацієнтів, що хворіють хронічним ВГС. Вже зареєстровано більше двох тисяч людей. Реєстр постійно ведеться і оновлюється. У 2014 році було більше 300 людей, у яких вперше виявили хронічний гепатит С. Захворюваність цим недугом зростає з роками.

Р.Г.: Ці дані відображають реальну статистику поширення хвороби?

Н.С.: Так сказати не можна. Всі ми знаємо, що гепатит С небезпечний тим, що протікає без симптомів. Людина може жити і не знати про ВГС. Бо симптоми проявляються при запущених стадіях хвороби. Найчастіше виявлення гепатиту відбувається, коли людина звертається до медиків з іншими скаргами, здає аналізи, і лікарі бачать, що є проблеми з печінкою. Тоді лікарі пропонують здати аналіз крові на гепатит, чи біохімічний аналіз і виявляють гепатит С.

«Людина не хоче знати правду про своє здоров’я, і просто боїться тестуватися...»

Р.Г.: Чому ж тоді люди не поспішають тестуватися і ставати на облік???

Н.С.: В цьому винен людський фактор. Психологія людини така, що якщо тебе нічого не турбує, то значить вона здорова. Людина не хоче знати правду про своє здоров’я, і просто боїться тестуватися.

Та загалом все це і впливає на картину лікування. Бо подолати гепатит С можливо лише тоді, коли ти стоїш на обліку у лікаря-інфекціоніста. Самолікування цієї хвороби — неможливе. Тому, закликаю людей, не займатися самолікуванням, а йти одразу до лікаря. І саме медики далі й визначають, як проходитиме процес лікування: воно буде патогенетичним чи противірусним.

Р.Г. Поясніть будь ласка, в чому ж тоді різниця між патогенетичним і противірусним лікуванням гепатиту С?

Н.С.: Патогенетичне лікування спрямоване на покращення функціонального стану печінки. Пацієнт вживає ліки, які покращують роботу печінки.

У другому випадку, є протокольна методика відбору на противірусне лікування, коли треба оцінити всі важливі параметри — фіброз (ущільнення сполучної тканини з появою рубцевих змін у різних органах, що виникає, як правило, в результаті хронічного запалення), збільшення рівня печінкових ферментів, супутні хвороби. Якщо ці параметри є, то значить людині потрібна противірусна терапія. Вона подавляє розмноження вірусу в організмі.

«Шоколадкою та грошима на тестування нікого зараз не заманиш, тож надія на свідомість та відповідальність самих людей...»

Р.Г. Як можна мотивувати людей до тестування? До профілактики?

Н.С.: Потрібно мотивувати тим, що раннє виявлення проблеми сприяє продовженню життю і вчасному лікуванню, що зможе запобігти інвалідності та подальшому ускладненню хвороби. Люди мають це розуміти. Шоколадкою та грошима на тестування нікого зараз не заманиш, тож надія на свідомість та відповідальність самих людей.

Р.Г. Розкажіть, чи є люди, що ставали на облік, тестувалися, навіть тоді коли вони не мали ніяких проблем, а просто хотіли дізнатися більше про своє здоров’я?

Н.С.: Так, вони є, але таких людей мало. Навіть не можу назвати точну цифру.

Проблема в тому, що люди звикли іти, наприклад, до стоматолога ,коли болить зуб. А піти на медичний огляд, хоча б раз на рік — для більшості людей це проблематично. Чи то їм ліньки, чи то часу немає. Наслідок такого нехтування медоглядом — запущені хвороби, які стає все важче і важче лікувати. Тому я б хотіла дати читачам пораду: знайдіть час, аби пройти звичайний медогляд, хоча б раз на рік. Візит до стоматолога, гінеколога, аналіз крові, похід на УЗД можуть виявити якусь хворобу ще на ранній стадії. А це тільки допоможе вам у лікуванні чи профілактиці.

«Ті люди, які потребують спеціальної противірусної терапії, отримують таке лікування безкоштовно...»

Р.Г.: Припустимо, що люди бояться тестуватися на гепатит С, бо знають що його подальше лікування обійдеться дорого. Як бути з цим?

Н.С.: Потрібно інформувати населення, що зараз вже є доступне лікування. З 2013 року існує державна цільова соціальна програма профілактики, діагностики з лікування вірусних гепатитів. В контексті програми держава закуповує противірусні ліки, для лікування хворих з хронічними ВГС. Ті люди, які потребують спеціальної противірусної терапії, отримують таке лікування безкоштовно.

Р.Г.: Але ж люди чули про побічні ефекти від тривалого вживання терапії. Чи можуть сучасні препарати скоротити терміни лікування?

Н.С: Так, при вживанні терапії побічні ефекти можуть виникати. Однак на сьогоднішній день існує нова потрійна терапія, яка має термін лікування до 6 місяців при 1 і 4 генотипі вірусу, і 3-ох місяців, при 2 і 3 генотипах.

«Профілактика — це основа здорового способу життя...»

Р.Г.: Чого б ви хотіли побажати нашим полтавцям?

Н.С.: Я б хотіла побажати всім полтавцям більш уважно ставитися до свого здоров’я і здоров’я близьких людей. І не дивлячись на відсутність тривожних симптомів, звертатися до лікарів для діагностики і попередження захворювань. Профілактика — це основа здорового способу життя.

Розмову провів Роман ГРИЦУН, БО «Світло надії»