Студентки Полтавської політехніки завершили річне навчання за програмою Erasmus+ у Данії та отримали данські дипломи бакалаврів

Студентки 3 курсу спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» — Єва Дьомкіна, Марія Парасоцька, Руслана Кравченко та Поліна Хлистун — навчалися за програмою кредитної академічної мобільності Erasmus+ в провідному данському закладі вищої освіти — Академії технологій і бізнесу Зеландії (Zealand Academy of Technologies and Business, Данія) протягом 2025/2026 навчального року.

Відповідальним етапом стало 12-тижневе виробниче стажування в архітектурних та інженерних компаніях Данії — SKARK, Enemærke & Petersen A/S та Christian Steel Design ApS. Працюючи над реальними виробничими замовленнями (від проєктування модульного студентського містечка з контейнерів і житлових будинків до складних розрахунків фасадів, специфікацій для багатоповерхівок та конструювання унікальних металевих арок для історичної церкви), студентки опанували передові європейські методики проєктування, поглибили навички роботи в Revit, Inventor, Twinmotion та навчилися проводити аерофотозйомку будівельних майданчиків за допомогою дронів.

Фінальним випробуванням для дівчат став захист комплексних проєктів стадій А4–А6, розрахунків зі статики та проджект-менеджменту перед комісією викладачів і незалежним зовнішнім цензором. Результати стали тріумфальними: усі чотири здобувачки отримали найвищі оцінки данської системи (дві оцінки «10» та дві максимальні «12»), а також офіційні данські дипломи бакалаврів за фаховою програмою «Byggetekniker» (технік-будівельник / архітектурний технолог).

Про особливості другого семестру, досвід роботи в данських колективах, складання фінальних іспитів та власні відкриття учасниці програми розповіли особисто:

«Для мене цей рік у Данії став чимось значно більшим, ніж просто навчанням за кордоном, — говорить Марія Парасоцька. — Це був сміливий крок за межі звичного, глибоке занурення в іншу культуру та справжній виклик власним силам у реальному професійному середовищі.

Скандинавський підхід до освіти вразив із перших днів: тут немає сухого заучування теорії. Натомість навчання вибудуване навколо живої практики, взаємодії в команді та пошуку сміливих рішень для реальних будівельних викликів.

Найбільш захопливою стала 12-тижнева виробнича практика в архітектурному бюро SKARK. Мені випала дивовижна нагода побачити повсякденне життя європейської компанії зсередини: я працювала над реальними об’єктами, брала на себе фахову відповідальність і крок за кроком прожила весь шлях проєктування — від перших концептуальних ескізів до формування повного пакета робочої документації

Окреме захоплення викликала взаємодія з данськими колегами. Їхня щирість і доброзичливість підкорили з перших днів: вони терпляче пояснювали найскладніші нюанси, ділилися професійними секретами й завжди підтримували у пошуку правильного рішення. Робота в такому колективі стала безперервним діалогом культур, який допоміг відчути унікальну скандинавську філософію проєктування, побудовану на взаємоповазі, рівності та командному дусі.

Звісно, поєднувати повний день у компанії з підготовкою фінального університетського проєкту було справжнім випробуванням на витривалість. Це вимагало залізної самодисципліни, адже саме цей проєкт визначав успіх на підсумковому екзамені. Навчання в Данії точно не назвеш легким, однак саме висока планка вимог робить його настільки змістовним: із кожним зданим кресленням чи виконаним завданням ти фізично відчуваєш власний фаховий стрибок уперед.

Особливим задоволенням було відкривати для себе саму Данію — країну дивовижної внутрішньої гармонії, естетики, продуманого до дрібниць міського простору та абсолютного відчуття безпеки. Мандрівки старовинними й сучасними містечками, вивчення місцевої архітектури безпосередньо на вулицях і занурення в данський спосіб життя стали для мене невичерпним джерелом професійного натхнення.

Сьогодні я чітко розумію: цей рік став визначальним моментом у моєму студентському житті.

Я безмежно вдячна рідній Полтавській політехніці за довіру та наданий мені шанс. Саме завдяки таким міжнародним можливостям ми, студенти, перестаємо сумніватися у власних силах, сміливо виходимо на глобальний рівень і доводимо, що українська фахова школа здатна гідно конкурувати за найвищими європейськими стандартами. Цей рік у Данії став для мене не просто стажуванням за кордоном, а потужним життєвим стартом, досвід якого надихатиме мене все професійне життя».

«Весняний семестр у Данії став логічним і надзвичайно насиченим продовженням моєї академічної подорожі, — ділиться Поліна Хлистун. — У цей період я зосередилася на опануванні фаху Byggetekniker (будівельного техніка/технолога). Друга половина року дозволила з головою зануритися у скандинавську інженерну культуру, де кожна теоретична теза одразу перевіряється практикою на реальних об’єктах.

Програма була побудована так, щоб університетські проєкти постійно перегукувалися з роботою на виробництві. Одним із наших головних завдань в академії стала розробка сучасного таунхауса. Ми детально продумували планувальні рішення, розраховували конструкцію будівлі та шукали нестандартні просторові комбінації. Цей досвід допоміг зсередини відчути філософію європейського проєктування малоповерхового житла — функціонального, енергоефективного та максимально зручного для життя.

Серед проєктів компанії найбільше сил і душі я вклала в розробку модульного студентського гуртожитку з житлових контейнерів. Ця робота мала для мене особливу цінність, адже покликана вирішити дуже близьку нам проблему — гострий дефіцит доступного житла для іноземної молоді, яка щороку приїздить на навчання до Нестведа.

Моє завдання охоплювало весь творчий цикл: від ергономічного планування приміщень і дизайну інтер’єрів до 3D-візуалізацій та моделювання екстер’єру. Справжнім викликом став пошук фасадного рішення: я запропонувала понад п’ятнадцять різних концепцій, і зрештою ми зупинилися на комбінації благородної модрини та кедра. Саме натуральне дерево допомогло візуально «зігріти» холодний метал контейнерів, перетворивши його на естетичний, затишний і повноцінний сучасний простір для життя.

Найбільш хвилюючим підсумком цього року стало отримання офіційного данського диплома за програмою Byggetekniker. Цей документ — не просто свідоцтво пройденої теорії та практики на виробництві, а моя перша вагома міжнародна сходинка у професії, яка дарує шалену впевненість у власних силах.

Річна мобільність перевернула моє уявлення про архітектуру та будівництво. Вона вивела мене у глобальний професійний простір, познайомила зі скандинавським підходом до створення міського середовища та загартувала характер. Я переконана, що здобутий у Данії досвід стане надійним фундаментом, на якому я впевнено будуватиму свою кар’єру вдома та на міжнародному рівні».

«Наші данські пригоди продовжуються, і любов до рідної Полтавської політехніки в серці — незмінна!», — із теплотою згадує Руслана Кравченко. — На практиці колеги допомогли мені досконало опанувати AutoCAD, Autodesk Inventor та абсолютно новий для мене софт для обробки лазерних 3D-сканів. І, звісно, левову частку часу займав Revit. І тут я відчула неймовірну вдячність і гордість: на щастя, рідна Політехніка навчила мене користуватися цією програмою на всі 100%, тож на данському виробництві я почувалася абсолютно вільно й упевнено!

Логічним підсумком виробничого етапу став офіційний захист практики, під час якого кожна з нас презентувала виконану роботу. До цього ми підготували ґрунтовні 10-сторінкові звіти з детальним описом усіх креслень, розрахунків і виробничих процесів, які пройшли на підприємствах.

Вимоги до проєктування були по-скандинавськи безкомпромісними. Крім загальних креслень і монтажних вузлів, кожен проєкт обов’язково містив точні інженерні розрахунки зі статики — це детальна перевірка тримального каркаса на міцність, власну вагу та стійкість до вітрових навантажень. Також ми формували окремий блок із проджект-менеджменту, де доводили вміння орієнтуватися в нормах данського будівельного законодавства, правилах укладання контрактів і кошторисній справі.

Фінальним випробуванням став кваліфікаційний захист перед викладачами та незалежним зовнішнім цензором. Це комплексний міждисциплінарний іспит, де ти тримаєш удар одразу з усіх предметів. Регламент виявився гранично суворим: рівно 15 хвилин відводилося на власну презентацію і ще пів години — на перехресний раунд запитань від екзаменаторів, де кожну лінію та кожну цифру у своєму проєкті доводилося захищати з науковою точністю.

Оголошення результатів екзамену перевершило всі сподівання: дві оцінки «12» та дві «10» за 12-бальною данською шкалою. Хто саме який бал здобув — нехай залишиться нашою дружньою таємницею, адже в Данії обидві ці позначки свідчать про екстраклас підготовки й викликають щире захоплення і у викладачів, і в незалежних цензорів.

Реалізація таких масштабних міжнародних обмінів була б неможливою без стратегічного бачення та безумовної підтримки керівництва Полтавської політехніки.

Розвиток міжнародної академічної мобільності, всебічне сприяння інноваційним освітнім ініціативам, віра в талановиту молодь та щоденне створення унікальних можливостей для інтеграції української фахової школи у світовий науково-освітній простір — одні з ключових орієнтирів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Медіацентр Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»