У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулося урочисте відкриття Музею педагогічних династій
1 вересня 2026 року в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулася знакова подія — урочисте відкриття Музею педагогічних династій. Новий музейний простір розмістився в аудиторії № 50 старого корпусу університету та став ще однією важливою складовою збереження історії і традицій одного з найстаріших педагогічних закладів України.
Музей педагогічних династій презентує історії 163 родин, у яких учительська та викладацька професія передається від покоління до покоління. За родинними деревами, фотографіями та документами — десятиліття, а подекуди й понад століття педагогічної праці, професійного служіння освіті та вихованню нових поколінь.
В урочистому відкритті взяли участь ректорка ПНПУ імені В. Г. Короленка Марина Гриньова, голова Наглядової ради університету, віцепрезидент Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Олег Топузов, член Наглядової ради університету, доктор економічних наук Сергій Захарін, представники адміністрації Полтавської міської ради — заступниця міського голови з питань діяльності і розвитку гуманітарної сфери Леся Марталішвілі та директорка Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради Олена Ромас, представники освітніх, громадських і культурних установ міста, викладачі й студенти університету, а також представники педагогічних династій.

Серед гостей були вчителька-методистка Тетяна Куратнік, заслужений працівник культури України Петро Бондаревський та інші представники родин, чиї історії стали частиною експозиції нового музею.

Важливою концептуальною особливістю музейного простору є його зв’язок з іншими університетськими експозиціями. Поруч розташований Музей наукових шкіл, а між ними — сучасний музейний простір, присвячений сьогоденню університету. Так вибудовується своєрідна історія професійного становлення педагога: від родинних традицій — до навчання в університеті, а від нього — до наукової діяльності та формування власної наукової школи.
Ініціаторкою та натхненницею створення нового музейного простору стала ректорка ПНПУ імені В. Г. Короленка Марина Гриньова, яка підтримала ідею та сприяла її реалізації. Під час урочистого відкриття Марина Вікторівна наголосила на особливому значенні педагогічних династій для історії університету та української освіти загалом, поділилася історією власної педагогічної династії Гриньових-Курінних, яка налічує вже 110 років. Її приклад показує, як професійні традиції, любов до освіти та відповідальність за виховання молодого покоління можуть зберігатися і передаватися в родині протягом десятиліть.
Створення музею, покликане зберегти пам’ять про вчительські сім’ї, їхню професійну культуру, цінності та традиції.

Особливу увагу до значення нового музею привернув доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, віцепрезидент НАПН України, директор Інституту педагогіки НАПН України, голова Наглядової ради ПНПУ імені В. Г. Короленка Олег Топузов. У своєму виступі він акцентував на важливості педагогічної професії для розвитку суспільства і держави, збереженні родинної та професійної наступності, на особливій місії педагогічних університетів у формуванні української освітньої традиції. Олег Топузов наголосив, що Музей педагогічних династій має значення, яке виходить далеко за межі одного університету, адже йдеться про збереження унікальної частини національної педагогічної спадщини. Він також відзначив багаторічну співпрацю університету з Національною академією педагогічних наук України та важливість її подальшого розвитку. ПНПУ імені В. Г. Короленк та Інститут педагогіки НАПН України мають досвід інституційної співпраці, зокрема у науковій, навчально-методичній та виховній роботі.
Член Наглядової ради ПНПУ імені В. Г. Короленка Сергій Захарін у своєму виступі також звернув увагу на значення педагогічних традицій і спадкоємності поколінь. Він підкреслив важливість підтримки університетських ініціатив, спрямованих не лише на розвиток сучасної освіти, а й на збереження її історії. Окремо було наголошено на тому, що використання сучасних цифрових технологій дозволяє зробити музей відкритим, доступним і цікавим для різних поколінь відвідувачів.
Під час заходу також відбулося нагородження викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка грамотами за наукові й освітянські здобутки.

У музеї створено п’ять інтерактивних локацій. Інтерактивна дошка дає можливість переглядати матеріали сімейних архівів і фотографії педагогічних династій, знайомитися детально з кожною родиною, її здобутками. «Дерево ректорів» знайомить із керівниками університету різних років, які самі були представниками педагогічних родин. На стенді «Літопис звершень» представлені професійні та наукові здобутки педагогів. Інтерактивна карта демонструє географію професійної діяльності представників династій і випускників університету. Особливу атмосферу створює «Хмара з кредо династій», у якій зібрано родинні педагогічні принципи, життєві орієнтири та професійні настанови.
Важливо, що зібрана інформація не обмежуватиметься матеріалами, представленими безпосередньо в музейній аудиторії. Відомості про представників педагогічних династій, фотографії, документи та спогади зберігатимуться у доступному цифровому сховищі. Це дозволить постійно поповнювати музейний фонд, додавати нові покоління до вже представлених родинних історій та поступово розширювати географію проєкту.
Знайомлячи відвідувачів із музеєм, його завідувачка, кандидатка історичних наук, доцентка Оксана Коваленко наголосила, що головною ідеєю проєкту було показати педагогічну професію не лише через історію університету, а насамперед через історії конкретних родин, для яких учительство стало справою кількох поколінь.

Саме інтерактивність стала однією з головних особливостей Музею педагогічних династій. Це не статична експозиція, а простір, який постійно розвиватиметься, доповнюватиметься новими матеріалами та новими родинними історіями. Музей створювався насамперед як простір живої пам’яті. Його завдання — не лише розповісти про минуле педагогічних родин, а й показати сучасним студентам тяглість професійної традиції та дати можливість відчути себе частиною великої історії українського вчительства. Саме через поєднання родинних архівів, сучасних технологій та особистих історій автори концепції прагнули передати «серцебиття кожної династії» і сформувати у молоді усвідомлення того, що професія вчителя та науковця є предметом гордості й відповідальності.
Відкриття Музею педагогічних династій стало продовженням роботи ПНПУ імені В. Г. Короленка зі збереження власної інтелектуальної та освітньої спадщини. Навесні 2026 року в університеті вже було відкрито Музей наукових шкіл — простір, що репрезентує історію наукових традицій та інтелектуальних здобутків університету.

Новий музей водночас звернений і в минуле, і в майбутнє. Сьогодні в ньому представлені 163 педагогічні династії, проте ця цифра не є остаточною. Експозиція та цифровий архів постійно поповнюватимуться, а отже до історії музею входитимуть нові родини, нові імена і нові покоління педагогів. Адже, саме в цьому полягає його головна ідея: показати, що історію університету творять передусім люди, а педагогічна традиція живе доти, доки вона передається наступним поколінням.
Пресслужба Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
