Дихати вільно — право кожного: ПДМУ про важливість боротьби з астмою

Кожного року в перший вівторок травня під егідою Глобальної ініціативи з боротьби з астмою (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться захід — Всесвітній день боротьби з астмою (World Asthma Day), який цього року припадає на 5 травня. Такі заходи проводяться в багатьох країнах світу та спрямовані на підвищення обізнаності, насамперед пацієнтів, їхніх опікунів і лікарів.

GINA наголошує на необхідності надання людям з астмою відповідних знань, щоб вони могли контролювати своє захворювання та розпізнавати, коли потрібно звернутися за медичною допомогою. Водночас медичні працівники також мають підвищувати свою обізнаність щодо нових даних ефективного лікування астми, щоб надавати пацієнтам актуальну інформацію та оптимальне лікування.

Незважаючи на географічні та соціально-економічні відмінності, усі люди, які живуть з астмою, потребують своєчасного, персоналізованого та оптимального догляду.

Оскільки астма не існує ізольовано, ефективне лікування полягає не лише в контролі симптомів, а й у забезпеченні якості життя. Воно впливає на здатність працювати, піклуватися про інших, займатися улюбленими справами та жити відповідно до власних цінностей.

Отже, що ж таке бронхіальна астма? Бронхіальна астма — це захворювання, що характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і проявляється рецидивуючими (повторюваними) симптомами свистячого дихання, задишки, скутості грудної клітки, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Вони виникають у відповідь на фізичні навантаження, вплив алергенів, холодного повітря, різких запахів і диму.

Ці епізоди зазвичай пов’язані з розповсюдженою, але варіабельною (мінливою) бронхообструкцією, яка може зникати спонтанно або під впливом терапії. Іншими словами, ці симптоми спричинені періодичним звуженням бронхів.

Напад бронхіальної астми можуть провокувати різні фактори, які називають тригерними: домашній пил, контакт із шерстю тварин (собак, котів, кролів, морських свинок, овець, кіз та інших), контакт із тарганами, клопами та іншими комахами, дим, різкі запахи, засоби для прибирання, професійні шкідливості, а також деякі лікарські засоби (β-блокатори, нестероїдні протизапальні препарати) та фізичне навантаження. Різні люди реагують на різні тригери.

На сьогодні бронхіальна астма є хронічним захворюванням, яке повністю вилікувати неможливо через генетичну схильність та структурні зміни в бронхах. Однак це не означає, що з нею не можна жити повноцінним життям. За умови контролю захворювання пацієнти можуть працювати, навчатися, спати без нічних нападів і уникати загострень.

Головною метою лікування астми є досягнення контролю симптомів і підтримання нормального рівня активності, а також мінімізація ризику загострень. Сучасна медицина дозволяє ефективно контролювати астму. Що ж таке контроль симптомів? Якщо у пацієнта з бронхіальною астмою немає симптомів захворювання, це означає, що захворювання перебігає під контролем. Отже, головною метою сучасного лікування бронхіальної астми є досягнення відсутності респіраторних симптомів або їх мінімальної виразності.

Лікування бронхіальної астми є тривалим процесом. Лікарі зазвичай призначають довгострокову, а часто й пожиттєву терапію. Водночас пацієнти нерідко сприймають його як тимчасовий «курс». Але важливо розуміти: бронхіальна астма — це не вирок.

Більшість пацієнтів потребують двох основних груп препаратів.

Контролюючі (профілактичні) засоби.

Вони захищають дихальні шляхи, зменшують запалення, набряк і утворення слизу, а також запобігають нападам. Зазвичай такі препарати містять інгаляційні кортикостероїди, які вважаються безпечними, оскільки у кров потрапляє лише незначна їх кількість. Часто їх комбінують в одному інгаляторі з препаратами тривалої дії для полегшення симптомів. У разі загострення лікар може тимчасово збільшити дозування та пояснить, як правильно скоригувати лікування.

Препарати швидкої дії (полегшувальні).

Їх застосовують для швидкого зняття симптомів під час нападу. Раніше більшість таких засобів містили лише бронхолітики: вони розширювали дихальні шляхи й полегшували дихання, але не впливали на запалення. Це можна порівняти зі знеболювальними при зубному болю: біль минає, але причина залишається. Тому, якщо використовується лише бронхолітик, необхідно додатково щодня приймати контролюючі препарати для профілактики.

Комбіновані інгалятори.

Деякі сучасні засоби поєднують у низькій дозі протизапальний компонент і швидкодіючий бронхолітик тривалої дії (наприклад, формотерол). Їх можна використовувати як для швидкого полегшення симптомів, так і регулярно — для контролю захворювання та запобігання нападам астми.

Лікар складає план дій при астмі, який допомагає пацієнту розуміти, які препарати і коли застосовувати.

При правильному лікуванні симптоми (напади задухи, кашель, свисти) можуть зникати або турбувати рідко.

Важливою є правильна техніка використання інгаляторів, яку контролює лікар.

Визначити рівень контролю бронхіальної астми можна за допомогою оцінки симптомів (наявність денних симптомів бронхіальної астми частіше ніж 2 рази на тиждень, наявність нічних симптомів бронхіальної астми), потреби в препаратах швидкої допомоги більше 2 разів на тиждень, наявності обмеження фізичної активності та результатів функціональних тестів (спірометрії).

Повний контроль за бронхіальною астмою тобто повний контроль за захворюванням — це коли: у вас денні симптоми виникають не частіше 1-2 разів на тиждень і не потребують додаткового застосування препарату для їх лікування, відсутні нічні пробудження через респіраторні симптоми, ви не маєте обмежень у активності через симптоми бронхіальної астми.

Водночас пацієнти не завжди об’єктивно оцінюють свій стан лише за відчуттями. Тому в амбулаторній практиці корисним є застосування простого приладу — пікфлоуметра, який допомагає краще контролювати перебіг хвороби.

Пікфлоуметр вимірює максимальну швидкість видиху та її коливання протягом доби. Це компактний пристрій у вигляді трубки зі шкалою, яким можна користуватися самостійно вдома: вранці (до прийому ліків) і ввечері перед сном. Для вимірювання потрібно зробити глибокий вдих, щільно обхопити мундштук губами та різко й максимально швидко видихнути, не перекриваючи отвір язиком. Процедуру виконують тричі й фіксують найкращий результат у щоденнику.

Такі вимірювання проводять двічі на день протягом двох тижнів. Аналізуючи записи, лікар звертає увагу на добові коливання показників. Якщо вони перевищують 20%, це свідчить про недостатній контроль астми та необхідність корекції лікування. Якщо ви самостійно помітили такі зміни, варто звернутися до лікаря для консультації.

Чому контроль за бронхіальною астмою так важливий? Тому що загострення знижують функцію легень. У пульмонологів є такий вислів: «Пацієнти згорають в полум’ї загострень». Якщо порівняти функцію легень із свічкою, то кожне загострення, запалюючи полум’я, зменшує розмір цієї свічки, поки не залишиться лише гарячий залишок.

Про загострення бронхіальної астми йдеться, коли симптоми захворювання турбують більше 3 днів, незважаючи на збільшення обсягу прийому лікарських засобів.

Для досягнення контролю за захворюванням у силах пацієнта намагатися мінімізувати контакт з факторами, які можуть провокувати загострення захворювання. Найчастіше цими факторами виступають інфекції (частіше вірусні), алергени, холодне повітря, дим, прийом деяких лікарських речовин (β-блокатори, нестероїдні протизапальні засоби). У силах пацієнта врегулювати харчування, виключивши харчові алергени, створити умови вдома, які зменшують контакт з пилом, обговорити з лікарем можливість проведення АСІТ, проводити профілактику ГРВІ, включаючи вакцинації. І, звичайно, пацієнт з бронхіальною астмою і куріння — речі несумісні.

Запорукою успішного лікування бронхіальної астми є дисципліноване дотримання всіх рекомендацій, призначень лікаря і самоконтроль.

Отже, астма — хронічна хвороба, але з правильним доглядом та лікуванням люди з цим захворюванням можуть жити повноцінним життям, дихаючи вільно та без перешкод.

Публікацію підготували Оксана Бєлан, Яніна Авраменко, Наталія Дігтяр, Анна Лавренко, Наталія Герасименко (кафедра внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією ПДМУ).

Пресслужба Полтавського державного медичного університету

www.pdmu.edu.ua