Графіті в Полтаві: напрямок мистецтва чи вандалізм?

Ми з Денисом зустрілись в районі зупинки Фурманова. Шукаючи двір, придатний для запису інтерв’ю, одразу ж наштовхнулись на стіну, розмальовану свастиками та безліччю варіацій добре відомого слова із трьох літер. Іронічно посміхаючись, художник зазначає, що саме через таку псевдотворчість, більшість людей вважають графіті забавкою недолугих підлітків, вандалізмом, а не мистецтвом. Поблукавши між дитячих майданчиків та зайнятих кимось іншим лавок, врешті-решт знаходимо тихий куточок, Денис починає свою розповідь.

Стріт-арт — орієнтований на вулицю напрям сучасного образотворчого мистецтва. Його можна умовно поділити на графіті, некомерційні постери, трафарети та стікери. Денис виділяє два основні напрями графіті: райтинґ, який, за його словами, спрямовується на здивування перехожих і прикрасу сірих, непривабливих будівель та бомбінґ, основною метою якого є суспільний протест. Бомбери малюють не задля того, щоб порадувати око людей, а щоб звернути їх уваги на важливі соціальні проблеми.

Говорячи про Полтаву, художник жаліється на велику кількість початківців, які не бажають займатись саморозвитком та йдуть із графіті, навіть не встигнувши зрозуміти його суть. Крім того, з кожним роком все більше і більше визнаних майстрів залишають вуличне мистецтво. Коментуючи ситуацію, Денис зазначає:

— Хтось переїздить до інших міст, хтось змінює свої погляди на графіті, вважаючи його несерйозним заняттям, хтось переходить до більш академічних образотворчих напрямів.

Наразі в Полтаві є лише 9-10 постійно діючих художників. Це дуже малий показник в порівнянні з іншими містами. На думку Дениса, наше місто — одне із найменш замальованих в Україні. Основною причиною такої творчої пасивності художник вважає відсутність здорової конкуренції: коли за місяць на стінах з’являється 1-2 роботи, немає жодної мотивації змагатись з кимось за краще місце для малюнку або намагатись вийти на більш високий рівень майстерності, ніж конкуренти (бо їх просто немає). В Полтаві кожен художник живе, наче на безлюдному острові.

Однією з найвідоміших полтавських команд є «OBA Crew», заснована в 2006 році. За майже 10 років свого існування команда встигла досягти значних висот у графіті, але наразі лише двоє з її учасників: сам Єнот та СКМ активно займаються творчою діяльністю.

Свій стиль Денис характеризує, як треш-арт:

—​ Я довго займався райтинґом та бомбінґом, проте мене завжди приваблювали елементи трешу та психоделіки. Обурливо, що за стандартом малюнок має складатися з рівних ліній, навіть коли вони зовсім не лягають на око. Наразі я беру за правило те, що вважається помилкою. В більшості своїх робіт я використовую класичні графіті-шрифти, але з неправильними тінями або лініями. Я хочу, щоб мої роботи змушували перехожих замислитись, викликали у них нестандартні відчуття.

Підсумовуючи, Денис говорить, що в Полтаві графіті приділяється дуже мало уваги громадськості та місцевих владних структур. За весь час існування цієї культури в нашому місті, було проведено лише декілька фестивалів, та й ті організовувалися певними політичними партіями заради власної вигоди, а не для розвитку талановитої молоді.

Майбутній розвиток вуличної культури та її популяризація можливі лише тоді, коли люди зрозуміють, що графіті — це не криво зроблені написи на парканах, а повноцінний напрямок мистецтва.

Денис СТАРОСТІН, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»