Депресія без міфів: лікар-психіатр, професор ПДМУ Лариса Герасименко про головне
Говорити про депресію відкрито — означає рятувати життя. Сильне суспільство не те, де не хворіють, а те, де не залишають наодинці з болем. Отже, чим більше ми знаємо, тим більше можемо підтримати себе й одне одного.
Депресія — не слабкість і не «поганий настрій», а стан, що потребує уваги. Слово «депресія» ми дедалі частіше чуємо у повсякденному житті, і нерідко ним називають звичайний смуток, втому чи тимчасову втрату настрою. Проте справжня депресія — це зовсім не короткочасний емоційний спад і не ознака слабкого характеру. Депресія — це серйозне психічне захворювання, яке потребує фахової допомоги і може торкнутися кожного з нас.
Що ж таке депресія насправді?
Депресія — це стан, за якого людина протягом тривалого часу відчуває пригнічений настрій, втрату інтересу до життя, виснаження та внутрішню порожнечу. Змінюються не лише наші емоції, а й мислення, фізичне самопочуття, сон, апетит, працездатність і здатність повноцінно функціонувати щодня.
Важливо розуміти: депресія не завжди має очевидну причину. Вона може виникнути після втрати, сильного стресу чи хвороби, але інколи розвивається й без видимих зовнішніх подій.
Депресію часто плутають із поганим настроєм або проявом слабкості. Подібні уявлення заважають людям звертатися по допомогу та подовжують і поглиблюють страждання. Саме тому так важливо говорити про депресію чесно — з позиції медицини. Тож розвінчуємо міфи про депресію разом із лікарем-психіатром, професором кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ПДМУ Ларисою Герасименко.
Міф 1. Депресія — це просто поганий настрій.
Насправді депресія — це біохімічно зумовлений клінічний стан, що впливає на роботу мозку, емоції, мислення й тіло. Людина не може «взяти себе в руки» лише зусиллям волі.
Міф 2. Сильні люди не хворіють на депресію.
Депресія не має «типового обличчя». Вона трапляється і серед відповідальних, успішних, зовні сильних людей, які звикли мовчки терпіти труднощі.
Міф 3. Депресія виникає лише через життєві проблеми.
Стрес може стати поштовхом, але часто депресія має біологічні та психофізіологічні причини: порушення сну, хронічне перевантаження, гормональні зміни, спадкову схильність.
Міф 4. Антидепресанти викликають залежність.
Сучасні антидепресанти не формують залежності й не змінюють особистість. Їхнє завдання — допомогти відновити баланс нервової системи. Лікування завжди підбирається індивідуально лікарем.
Міф 5. Якщо звернувся до психіатра — це назавжди.
У більшості випадків лікування має обмежену тривалість. Депресія добре піддається терапії, особливо за умови своєчасного звернення по допомогу.
Практичні поради
Якщо ви помічаєте симптоми депресії у себе:
- Не знецінюйте свій стан. Фрази на кшталт «іншим гірше» не допомагають одужанню й не роблять біль меншим.
- Зверніться по фахову допомогу. Почати можна з сімейного лікаря, психіатра або психотерапевта — це перший і дуже важливий крок.
- Подбайте про базові потреби. Регулярний сон, повноцінне харчування та мінімальна фізична активність — це не лікування, але надійна основа для відновлення.
- Не займайтеся самолікуванням. Алкоголь, заспокійливі «за порадою знайомих» чи самостійний прийом препаратів можуть лише погіршити стан.
- Дайте собі час. Відновлення — це процес, у якому важливі терпіння й поступові зміни, а не миттєвий результат.
Якщо поруч — людина з депресією:
- Слухайте без порад і оцінок. Іноді найцінніше — просто бути поруч і дати відчути підтримку.
- Уникайте знецінюючих фраз: «візьми себе в руки», «подумай про хороше», «це все в голові». Вони не допомагають, а ранять.
- Підтримайте звернення до лікаря. Запропонуйте допомогу із записом на прийом або супроводом.
- Будьте терплячими. Депресія не минає за кілька днів — одужання потребує часу.
Негайна допомога потрібна, якщо:
- з’являються думки про власну смерть або небажання жити;
- людина різко ізолюється, перестає піклуватися про себе;
- стан стрімко погіршується.
У таких ситуаціях важливо не зволікати й одразу звернутися до лікаря або екстрених служб.
Депресія — це не кінець шляху, а сигнал, що людині потрібна підтримка. Недарма кажуть: «Просити про допомогу — не слабкість, а сміливість».
Своєчасне звернення до фахівця допомагає повернути радість життя, сили та віру в майбутнє. Турбота про психічне здоров’я — це інвестиція у власне життя і благополуччя.
Пресслужба Полтавського державного медичного університету
